Китай: СНІД на совісті медиків

З усіх можливих інфекційних хвороб найбільшу кількість жертв минулого року вперше забрав синдром набутого імунодефіциту. Згідно з оприлюдненою цього тижня доповіддю об’єднаної програми ООН з ВІЛ/СНІД (UNAIDS), у всьому світі лише торік зареєстровано близько 33,5 мільйонів хворих на СНІД.

У найбільш населеній країні світу, Китаї, міністерство охорони здоров'я звітує про 270 тисяч хворих на ВІЛ/СНІД. Втім, представники ООН наводять дещо інші цифри, а саме 700 тисяч інфікованих у Китаї, тобто - майже втричі більше за офіційні дані. Такі розбіжності можна пояснити тим, що впродовж багатьох років на тему СНІДу в Китаї було накладене табу. Нині ситуація дещо змінилася, але відкрито говорити про хворобу через усе ще наявну дискримінацію хворих наважуються не всі. Особливо старанно тут замовчують одну з головних причин великої кількості хворих на СНІД – зараження в результаті переливання та донорської здачі крові.

«Кривавий» скандал

Сунь Мейлінг – одна з жертв необачності медиків: «Я знаю, що інфікована, з 2002 року. Причиною стало переливання крові, яке мені робили 1995 року. Тобто, минуло сім з половиною років, поки я про це дізналася. Тож, я хотіла подати до суду. Мої лікарі та моя родина були проти, бо не хотіли, щоб інші дізналися про мою хворобу. Але я сказала собі, що лише подавши цей позов, зможу боротися. Переливання крові є причиною майже всіх захворювань на СНІД у моїй провінції Хенань. Але пропаганда говорить лише про секс та наркотики. Нас дискримінують. Насправді ж уряд добре знає, як поширився вірус у Хенані», - скаржиться хвора жінка.

Хенань має один з найвищих рівнів інфікованості населення ВІЛ у Китаї. У цій бідній, густо населеній провінції передусім у 90-х роках минулого століття багато селян намагалися заробити гроші, продаючи власну кров. Шприци та обладнання не були стерильними. Крім того, інфекція швидко поширювалася через консервовану кров. Корумповані політики та медики швидко зам'яли скандал. Ті ж лікарі, які хотіли надати допомогу, зазнали переслідувань з боку місцевого керівництва. Так само чинили і з журналістами, які розмовляли з активістами та публікували матеріали про причини поширення СНІДу в провінції.

Хибні уявлення про поширення СНІДу

Один з активістів розповідає: «У китайському суспільстві люди мало розуміють, що таке СНІД. Вони вважають, що ця хвороба не має нічого спільного з їхнім життям. Наше завдання – пояснити їм, що СНІД існує зовсім поруч. Ми роздаємо презервативи та інформаційні листівки у барах гомосексуалістів, саунах та басейнах, скрізь, де бувають гомосексуалісти».

Втім, попри масивну інформаційну кампанію, спільне минулорічне опитування ООН та Пекінського народного університету засвідчило неймовірні факти: з шести тисяч респондентів майже половина вважали, що можуть заразитися ВІЛ через укуси комарів. Ще 18 відсотків опитаних вірять, що для цього досить потрапляння чужої слини під час кашляння чи чхання на їхню шкіру.

Пошуки справедливості приречені на поразку

Водночас ставлення до хворих на СНІД у Китаї почасти досить вороже. Так, згідно з опитуванням шанхайського видання, 24 з 30 опитаних жителів цього міста вважають за необхідне ізолювати ВІЛ-інфікованих. Такі цифри шокують і водночас лякають хвору Сунь Мейлінг. Але вона не збирається зупиняти свою боротьбу за справедливість. Щоправда, після того, як вона двічі дала інтерв'ю державному телебаченню, вища судова інстанція провінції відхилила її позов.

Автор: Астрід Фрайайзен, Тетяна Бондаренко

Редактор: Роман Гончаренко