Китай: економічне піднесення з сильним присмаком невдоволення
9 листопада 2011 р.Південнокитайське місто Шеньчжень розташоване неподалік від Гонконгу й вважається містом з найвищими зарплатами робітників у Китаї. Фактично у цій багатомільйонній метрополії, якій лише близько 30 років, розпочалося економічне піднесення Китаю, яке триває досі.
Шеньчжень вважають і сьогодні лідером у промисловому розвитку КНР. Тому саме в цьому місті особливо чітко відчувається, що серед китайських робітників силиться протестний настрій. Головна причина полягає в тому, що вони не задоволені своїми заробітками. Приклад – фабрика виробника електроніки Foxconn. На цьому підприємстві працюють 400 000 робітників. Увечері, коли вони тисячами виходять з роботи й розподіляються по місцевих забігайлівках повечеряти, у розмовах переважає тема про зарплату.
Заробітну платню китайським робітникам буквально нещодавно підвищили, однак не можна сказати, що вони дуже тішаться з цього. «Звісно, добре, що зарплати збільшують. Але ці збільшення не встигають за темпами інфляції. Здається, що інфляція зростає принаймні на 50 відсотків швидше, ніж заробітки», - пояснює 26-річний працівник фабрики Foxconn.
Більшість незадоволені життям
Таку думку поділяють багато інших колег робітника. Рівень їхнього життя не підвищується, кажуть вони. Утім, робітникам у Шеньчжені ведеться ще досить добре, адже вони мають найвищий у Китаї рівень мінімальної заробітної плати – 1320 юанів, тобто майже 150 євро. І щороку її піднімають. За офіційною статистикою, цьогоріч зарплати зросли в Китаї на 22 відсотки, а ціни на харчові продукти – на 12. Утім, на практиці, переконують робітники з Шеньчженя, ціни за їжу зростають набагато швидше й відчутніше.
Усього 36 відсотків китайських робітників кажуть, що задоволені своїм життям. Незадоволення актуальним розвитком стає дедалі помітнішим і для експертів. «Китай сидить на вулкані. Під поверхнею вже все кипить. Але поки невідомо, де й коли його «прорве». Тріщини є скрізь», - каже Ліу Каймінг, експерт з робочого права з Шеньчженя.
Населення не відчуває піднесення й готове чинити опір
Найбільша проблема полягає в тому, каже Каймінг, що населення не відчуває на собі те економічне піднесення, що є в країні. «Гроші вкладаються в нову зброю, державні облігації США, порятунок Європи, Олімпійські ігри чи «Експо». Але людям нічого не перепадає. І вони дедалі більше це усвідомлюють, що робить ситуацію досить небезпечною», – каже Каймінг.
Паралельно до такого розвитку в Китаї стало зростає кількість мільйонерів. Прірва між багатими й бідними, про що свідчать соціологічні дослідження, в КНР вже нині стала більшою, ніж у Сполучених Штатах Америки. Незалежні експерти підрахували: щороку по всьому Китаю проходять до 30 000 страйків. Молоде покоління китайських робітників не погоджується мовчки ковтати таку несправедливість. Влада придушує такі протести. Організаторів карають, а офіційні структури «виторговують» у керівництва підприємств деякі поступки для робітників, як-то підняття зарплат. Утім, важко сказати, як довго така практика залишатиметься успішною.
Автори: Маркус Ріммеле, Леся Юрченко
Редактор: Христина Ніколайчук