Керченська криза та санкції: ЄС обмежився політичним жестом

Через події на Донбасі та в Азовському морі Україна стала однією з центральних тем другого засідання міністрів закордонних справ країн ЄС підряд. Після того, як російські сили 25 листопада атакували три українські військові судна, що спробували пройти Керченською протокою в Азовське море, у робочому обіді під час засідання Ради ЄС 10 грудня взяв участь глава МЗС України Павло Клімкін.

"Це політичний жест з нашого боку", - заявила верховна представниця ЄС із зовнішньої політики Федеріка Могеріні. За її словами, присутність Клімкіна на засіданні підтверджує підтримку суверенітету та територіальній цілісності України з боку ЄС.

Заклики до санкцій

Як Україна, так і ряд євродепутатів закликали ЄС до конкретних дій у відповідь на дії Росії у Керченській протоці. Крім того, прямо перед засіданням Ради ЄС Вільнюс навіть запровадив санкції щодо 20 осіб за них.

Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс наголосив перед засіданням у Брюсселі, що російська атака проти українських суден, які поверталися до порту Одеси, є "грубим порушенням міжнародного права, яке не може залишитися без наслідків". Утім, урядовець одразу додав, що 10 грудня не варто очікувати рішень про будь-які заходи.

Зі свого боку, Павло Клімкін зазначив, що персональні санкції проти військових РФ були би "морально правильними". Але Київ хотів би більшого. А саме "санкцій, які би Росія відчула". Зокрема, це обмеження для російських азовських портів і "ще деякі креативні санкції", деталі яких Клімкін не захотів розкривати. За словами українського міністра, частина глав МЗС країн ЄС висловили "однозначну підтримку", інші ж хотіли би спершу обговорити це питання зі своїми урядами.

"Це рішення не буде від сьогодні на завтра чи післязавтра", - застеріг Клімкін, адже воно потребує "детального аналізу, що має бути зроблено та які будуть наслідки, а потім пошук консенсусу". Як відомо, запроваджує санкції Рада ЄС одноголосним рішенням міністрів усіх держав об'єднання.

Заклики до деескалації

Могеріні не відповіла прямо на запитання кореспондента DW, чи варто очікувати санкцій щодо Росії за події у Керченській протоці. Натомість вона заявила, що обговорювала їх з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим минулого тижня. У розмові вона наголосила на очікуванні негайного звільнення екіпажів захоплених суден, а також вільного руху кораблів протокою. "Цей сигнал було чітко передано не лише мною, а і державами-членами ЄС", - додала вона. А глава німецького МЗС Гайко Маас (Heiko Maas) знову наголосив, що зараз правильний курс - це "деескалація" ситуації.

Після 25 листопада міністерка закордонних справ Австрії Карін Кнайссль (Karin Kneissl) припустила можливість нових санкцій. Цю заяву деякі оглядачі сприйняли як ознаку зміни співвідношення сил у Раді ЄС щодо санкцій, де частина урядів виступає за них, а інша частина їх не підтримує. Нагадаємо, Кнайссль представляє Австрійську партію свободи, що підтримує м'якіший курс щодо Кремля.

На запитання DW, чи пропонувала вона обговорити нові санкції проти Росії, Кнайссль відповіла, що закликала спершу з'ясувати усі "елементи" подій у Керченській протоці. "І тоді мене запитали, чи можливі санкції. Я сказала: потрібно вивчити все. Але я не висловлювалася за санкції як такі", - зауважила міністерка. Вона пообіцяла докласти усіх зусиль для знаходження "вирішення шляхом переговорів".

Джерело DW у структурах ЄС очікує, що питання конкретних заходів щодо Росії може стати темою на саміті ЄС, який відбудеться 13-14 грудня. А прямо перед самітом, у середу-четвер, Брюссель відвідає президент України Петро Порошенко. Він написав у Facebook, що хоче обговорити "шляхи подальшого посилення тиску на Росію та допомоги українському Приазов'ю".

Головне питання - підтримка постраждалих регіонів

"Для нас санкції - це лише частина заходів тиску. Для нас має ще більше значення практична підтримка, яку ми можемо надати Україні та людям в Україні", - заявила Могеріні. Вона додала, що ЄС та його країни-члени розробляють "конкретні заходи підтримки регіонам, які найбільше зачепили обмеження на рух товарів" Азовським морем. Яких саме, не уточнила, але у фінансуванні деяких з них може брати участь Європейський інвестиційний банк.

Для Клімкіна підтримка Донбасу та Півдня України також була "основним питанням". Він заявив, що "Євросоюз реально готовий іти у серйозні інфраструктурні проекти, проекти з водопостачання, наприклад, Маріуполя".

Санкції за "вибори" сепаратистів і порушення прав людини

Водночас 10 грудня Рада ЄС запровадила обмеження за проведення так званих "виборів" на підконтрольних сепаратистам територіях Донбасу. Це персональні санкції, які передбачають заборону на в'їзд до ЄС і замороження активів, якщо такі є на території об'єднання.

До списку внесли дев'ять осіб. Це, зокрема, Леонід Пасічник, який став так званим "главою" самопроголошеної "ЛНР", Володимир Бідьовка, який очолив "парламент" у Донецьку, та Денис Мірошниченко, який став на чолі "парламенту" в Луганську. Денис Пушилін, який став "главою" сепаратистів у Донецьку, ще з 2014 року перебуває у санкційному списку ЄС. Інші шість людей - це "голови", їхні заступники та "секретарі" так званих "виборчих комісій" у Донецьку та Луганську. З російського боку до списку не потрапив ніхто.

У той же час глави МЗС дали "зелене світло" пропозиції Нідерландів розробити санкційний режим за порушення прав людини. Він має стати подібним до запровадженого у США "акта Магнітського", названого за ім'ям аудитора Сергія Магнітського, який помер у в'язниці в РФ. Однак у ЄС уникають згадки його імені, адже не хочуть географічно обмежувати дію цього режиму.

Могеріні повідомила, що на цю пропозицію "була загальна позитивна реакція". Як уточнив міністр закордонних справ Нідерландів Стеф Блок, тепер відомство Могеріні розроблятиме конкретну пропозицію такого режиму. Конкретних строків не призначили, але Блок очікує результатів протягом півроку.