Сценарії розвитку подій у Каталонії

"Ні-ні, краще без жодних фото, я не хочу, щоб це бачив Пучдемон!", - каже Звіад. Хоч на його обличчі посмішка, але щодо заборони фотографувати, то це - серйозно. Сам Звіад - довготелесий чолов'яга з добрими очима - власник автомайстерні. 15 років тому він перебрався з Мадрида до Барселони. Запевняє, що його все влаштовує. Справи йдуть добре. Та якщо запитуєш його про майбутнє, він супить чоло. "Нинішня ситуація непокоїть мене. Ніхто не знає, чого слід очікувати незабаром", - вважає він. На його погляд, те що чинить тепер лідер Каталонії Карлес Пучдемон, неправильно. Іспанію не слід розколювати, додає власник автомайстерні.

Згодом я побачив гурт людей середнього віку, що складався з одного чоловіка та двох жінок, де в розмові пролунав вираз "проголосити незалежність". Я попрохав дозволу приєднатися до розмови, щоб поставити кілька запитань. Мені дозволили, але за тої умови, що співрозмовники виступатимуть на умовах анонімності. Причина: "Ми не хочемо, щоб колеги по роботі знали нашу думку. Зараз ситуація дуже складна".

Потрібен посередник

Мене цікавить, що ці люди думають про майбутнє Каталонії та можливі сценарії розвитку подій. "Європі слід надіслати посередника, це - зрозуміло", - вважає чоловік. - Інакше ситуація загострюватиметься", - додає він. На його думку, не виключено, що може настати той момент, якого всі побоюються, а саме те, що іспанський уряд може застосувати статтю 155 конституції країни, позбавивши уряд Каталонії повноважень, а саму Каталонію тих прав на автономію, котрі та має нині. На думку однієї з жінок, такий варіант був би просто "сміховинним". "Вони й так контролюють наші фінанси, відправили сюди поліцію та нацгвардію, що їм ще треба?", - ремствує вона. Крім того, жінка побоюється, що права каталонців можуть ще більше обмежити. "Наприкінці, може виявитися, що ми не зможемо більше протестувати, все придушуватимуть і нам більше нічого не можна буде зробити", - припускає жінка.

Всі ці троє людей, з якими мені вдалося поговорити, проголосували "так" на референдумі. Вони сподіваються, що каталонський лідер Пучдемон зможе виторгувати вигідну угоду для Каталонії, розпочавши переговори з нинішнім прем'єр-міністром Іспанії Маріоно Рахоєм. "Досить з нас, що всім іншим дістається найкраще, а нам перепадають лише крихти", - обурюється жінка. Проблемою, на її погляд, є високі податки й те, що з цих коштів нічого не лишається для потреб самої Каталонії. "Тут ніхто не хоче кордонів, у нас у всіх родини в інших регіонах Іспанії, і виходити з ЄС ми теж не хочемо", - у цьому всі троє одностайні. Так само вони воліли б, щоб економічні угоди, як з Іспанією, так і з рештою Європейського Союзу й надалі залишалися чинними, щоб не зашкодити економіці Каталонії. Тож чи бажають вони "незалежності", хай би що під нею не розуміли, чи просто кращої фінансової угоди з Мадридом, запитую я. У відповідь - мовчанка.

Вигідна фінансова угода чи незалежність

Саме про це мені розповів водій таксі Жав'єр Бургада, котрий возив мене Барселоною. "Якби Мадрид ще багато років тому пішов на поступки в питаннях податків та зборів, тоді б увесь цей сепаратистський рух не став таким сильним", - впевнений він. Тож своїм друзям, які виступають за незалежність від Іспанії, він пропонував виходити на вулиці за кращі фінансові угоди з Мадридом, ніж з вимогами незалежності. Але на це ніхто не пішов, розповідає водій не без сміху.

Одна з жінок, з якою мені вдалося поговорити, здається, знає причини цього. На її думку, такі вимоги значно погіршили б імідж каталонців. Інша вважає натомість, що за вимогами незалежності криється значно більше, ніж просто сам фінансово-податковий аспект. Приміром, те, що каталонців не поважає решта Іспанії.

Ще одна жінка, назвемо її Нурія, воліла б бачити нейтральну безсторонню інституцію, котра б інформувала людей про справжні переваги та недоліки незалежності. Сама Нурія працює медсестрою. Вік - 30 років. "Політики перекручують "факти" саме так, як вони того хочуть. Так само і ЗМІ підтримують або ту, або іншу сторону. Але нам, людям, котрі працюють, немає часу читати думки експертів щодо політики та економіки Каталонії", - каже вона.

Шлях на конфронтацію

Листоноша Жозе Родрігес на питання про майбутнє Каталонії лише гучно зітхає. "Якщо буде бодай трохи спокою, ми повернемось туди, де й були", - каже він. "Я й гадки не мав, що до цього дійде, що ці політика доведуть до такого", - зізнається листоноша. На його думку, як Рахой, так і Пучдемон свідомо пішли на конфронтацію, а розхльобувати доведеться каталонцям. "Людям взагалі невтямки, що означає "незалежна Каталонія. Регіональний уряд говорить лише про економічну незалежність, але ніхто не хоче кордонів", - зазначає  Жозе Родрігес.

Працівниця пекарні Елізабет на власному досвіді побачила, що означають кордони між людьми. Напередодні вона поверталася додому громадським транспортом. Автобус, який її підвозив, проїжджав саме повз групу людей, що розмахували прапорами Іспанії. Коли раптом цей гурт став гатити ногами по автобусі. "Думала, вони його перекинуть. Я так злякалася", - зізнається вона. На її думку, то були зайди "з Мадрида", додає вона. "Їм платять, щоб вони приїздили сюди та розпалювали справжню війну", - запевняє жінка. Одна з її клієнток жваво погоджується: "Співробітники нацгвардії перевдягаються в нормальних людей, щоб саме таке й спровокувати".

Елізабет каже, що нинішня ситуація нагадує "напівпартизанську війну". "Тепер політики мають говорити один з одним. Це їм треба було зробити вже давно", - каже жінка.

Вже згаданого таксиста Жав'єра Бургаду непокоїть те, що може поменшати клієнтів, більшість з яких - туристи. "Нас відкинуть на 50 років у минуле, й тільки тому, що це вирішили кілька політиків", - каже він. На його переконання, більшість каталонців, тобто "мовчазна більшість" не хоче незалежності. Він побоюється також і того, що це могло б призвести до розвалу Європи. "Якщо Каталонія почне першою, то потім її шляхом підуть інші - в Бельгії, Італії та Німеччині", - припускає таксист.

Що стосується Німеччини, то тут його можна трохи заспокоїти: Баварська партія, яка вже давно вимагає відокремлення Баварії від ФРН, на останніх виборах до Бундестагу отримала 0,8 відсотка.