Карпати-2022: „олімпійська надія” чи „олімпійська утопія”?

Звідки взялася ідея провести в Україні зимові Олімпійські ігри – незрозуміло. Зрештою, у Карпатах на даний момент майже повністю відсутня необхідна інфраструктура, Україна не приймає у себе навіть етапів кубку світу з більшості олімпійських видів спорту. Це означає, що все доведеться будувати практично «з нуля». А це дуже дорого. У цьому вже пересвідчилися сусіди-росіяни, які витратять на підготовку до ігор у Сочі 2014 року щонайменше 30 мільярдів доларів. Це у декілька разів більше, ніж витрачали організатори кожної з попередніх олімпіад.

Кошториси ростуть, як на дріжджах

Скільки коштуватиме мрія президента Януковича, ніхто поки не рахував. За приблизними підрахунками віце-прем’єр міністра Бориса Колеснікова, Україна має закладати до бюджету щороку мільярд доларів. В результаті, країні потрібно не більше - не менше 12 мільярдів. Але і у цій цифрі можна сумніватися, бо як показує практика підготовки до чемпіонату „Євро 2012”, вартість об’єктів постійно зростає. Приклад: стадіон у Львові. Початковий кошторис об’єкту складав 700 мільйонів гривень, нині йдеться вже про 1,2 мільярди. І це лише одна споруда.

Як розповів Deutsche Welle член виконавчого комітету НОК у Львівській області Мирослав Герцик, потрібно буде збудувати щонайменше три льодових палаци, а ще бобслейні траси, трампліни і решту споруд, загалом для 15 зимових видів спорту. Він погоджується, що проекти дуже витратні, і можливо не на часі для України. Але льодовий палац потрібен, як і зрештою дорожня інфраструктура в українських Карпатах. Фахівець одразу радить будувати льодові палаци у людних містах, і не лише у Львові, але й у Трускавці, аби забезпечити їхню відвідуваність не лише під час олімпіади.

Водночас, Герцик скептично оцінив заяву Колеснікова, про те, що країна розраховує вкласти у проект 30 відсотків від усіх витрат – мовляв, решту профінансує бізнес. Член комітету сумнівається, що інвестор активно включися, адже немає відповідної нормативної бази і сприяння, додає Герцик. Якщо враховувати економічну складову, продовжує експерт, то ідея з олімпіадою для України є передчасною. Але мотивація добра, бо фахівці тепер можуть прагматично оцінити її реальність.

Звернути увагу світу

Дослідник історії спорту Іван Яремко не сумнівається у доцільності намірів, навіть якщо такі проекти економічно неприбуткові: „Це не мусить бути прибутковий захід. Але він зверне увагу всього світу на країну. Приміром, Бразилія теж небагата країна, але вона хоче проводити чемпіонати світу з футболу чи інші імпрези. Зрештою, підготовка - це сотні тисяч робочих місць”, - зауважує Яремко.

Він вважає, що підготовка дасть серйозний поштовх до економічного розвитку, навіть якщо Україна не отримає право на проведення. Але дороги та інфраструктуру у горах слід будувати вже, додав експерт.

Яремко переконаний, що проведення „Євро-2012” буде чудовим досвідом для країни, але 2022 рік не є найкращим роком з огляду на те, що Сочі проведе Олімпіаду у 2014 році: „Для світу Україна і Росія – сусіди. Знаючи про тенденцію олімпійського комітету до ротації континентів проведення у мене виникають сумніви щодо отримання такого права. До того ж Україна не проводила жодних великих чемпіонатів з зимових видів спорту”, - каже Іван Яремко.

Вже нині влада Львівщини наклала мораторій на продаж земельних ділянок у гірських районах, до визначення цільової концепції держави на 2022 рік. Ця заборона мала б знівелювати можливі в майбутньому махінації з землею, вважає керівництво Львівщини.

Півмільярда - вже зараз

Ще до подання офіційної заявки на Олімпіаду, а це не пізніше 2014 року, Україна мала б зробити 50 відсотків запланованих робіт з підготовки, каже Борис Колесніков. На наступний рік у бюджеті країни вже закладено близько 500 мільйонів доларів на підготовку до олімпіади, які заплановано витратити на дорожню інфраструктуру.

Окрім цього, держава планує за бюджетні кошти будувати трампліни, біатлонні та бобслейні траси. Одним словом, все, що буде неприбутковим для бізнесу. Приміром, лише одна сучасна бобслейна траса коштує близько мільярда гривень. І на додачу - подальше утримування споруд професійних видів спорту теж ляже на плечі платників податків. Тим часом у державі вже багато років немає грошей на підтримку вже популярних серед українців видів спорту.

Автор: Галина Стадник

Редактор: Євген Тейзе