Карнавал і політика
11 лютого 2013 р.
Німецьким політикам не звикати до гострої критики у сатиричній формі під час традиційного карнавалу в Німеччині. Канцлера Анґелу Меркель на карнавальній процесії у Кельні 11 лютого представлять у вигляді великої хрюшки, яка кормить поросят. На їхніх спинах - прапори країн єврозони, які вразила економічна криза. Готуватися до карикатур на свою адресу варто й голові МВС Німеччини Гансу-Петерові Фридріху: він, за задумом, сидітиме на унітазі, під яким вибухає бомба, закладена неонацистами. Цей шарж супроводжуватиме й грубуватий підпис "Підніми дупу".
Дістанеться "на горіхи" і Європейському Союзу: його символізуватиме білий голуб (натяк на Нобелівську премію миру, отриману Брюсселем), який сидить на ящиках зі зброєю, призначеною для експорту.
Згадають учасники кельнського карнавалу і про російського президента Володимира Путіна. Він провезе у клітці учасниць панк-групи Pussy Riot. Стоячи навколішки поруч із ним, до Путіна звертається Жерар Депардьє у ролі Обелікса.
Величезні вози, на яких зображені ці та подібні сценки - кульмінація карнавальних процесій в Кельні, Дюссельдорфі і Майнці. Готуються такі карикатури на колесах протягом декількох тижнів, вручну, за допомогою паперу, дроту і фарб.
Зла сатира або добрий жарт?
Сюжети і героїв, як правило, аж до початку ходи тримають у таємниці. Робиться це для того, аби підвищити інтерес і заінтригувати якомога більше глядачів. Ну, і, нарешті, організатори хочуть уникнути проблем з владою.
"Суперечки виникають постійно", - поділився з DW один з голів карнавальної спілки Майнца Кай-Уве Шрайбер. Юристи неодноразово відвідували приміщення, де зберігаються вози, намагаючись погрозами судового переслідування домогтися зміни того чи іншого сюжету. Щоправда, досі безуспішно, підкреслює Шрайбер.
Натомість любителі карнавалу в Дюссельдорфі досі згадують колишнього канцлера Гельмута Коля, який додав їм чимало клопоту. 2000 року через скандал з "чорними касами" у керованій Колем партії Християнських демократів екс-канцлер виявився зображений у вигляді напівголого жителя "бананової" республіки. Коль страшенно образився.
"Політикам доведеться потерпіти"
Критикувати політику й політиків - справа честі карнавальних блазнів. "Політикам доведеться потерпіти", - упевнений Кай-Уве Шрайбер. А ось жартувати на тему церкви і релігії стало практично неможливо, скаржиться він. Відразу ж зчиняється потужна хвиля протесту.
"Великих провокацій ми намагаємося уникати", - зізнається Шрайбер. "Ми лише хочемо з гумором покритикувати, але ні в жодному не хочемо зачепити когось особисто", - пояснила в розмові з DW Зіґрід Кребс зі святкового комітету кельнського карнавалу.
Юрґен Діц, котрий вже 30 років виконує на карнавальних засіданнях роль посла Бундестагу, додає: "Ми не стверджуємо нічого, що було б неправдою, і нікого не ображаємо".
Угоди під шумок
Політики, які, здавалося б, повинні не любити карнавал, насправді охоче використовують його у власних цілях. Дорогий карнавальний костюм, участь у святковій ході - і ось вже котрийсь місцевий політик, рядовий член або голова земельного уряду швидко стають помітно ближчими до народу.
Участь у роботі традиційних карнавальних товариств коштує великих грошей, тож їхніми учасниками нерідко є середні і великі підприємці. Вони радіють рідкісній можливості в невимушеній атмосфері провести важливі переговори з цікавими для них політиками. Нерідко великі угоди обговорюються і укладаються під шум п'яного карнавального натовпу.
Між політикою і карнавалом виникла взаємозалежність, користь від якої здобуло карнавальне товариство Ахена. З 1950-х років тамтешні мешканці вручають, мабуть, найбільш почесну нагороду карнавалістів - "Орден проти звірячої серйозності".
Дається він політику за почуття гумору і людяність. Нагорода діставалася в тому числі і відомим політикам - екс-канцлерові Конраду Аденауеру і Гельмуту Шмідту, а також колишньому міністру закордонних справ Гансу-Дітріхові Геншеру. "Інтерес з боку політики великий, але нагороду ніхто не просить", - підкреслює президент ахенського карнавального товариства Вернер Пфайль. Претендентів на отримання ордена, за його словами, пропонують треті особи.
"Художнє самовираження"
Але так доброзичливо до політиків налаштовані далеко не всі любителі карнавалу, особливо в головному його бастіоні - Кельні. З 1983-го року гурток сатириків влаштовує так звані "смердючі засідання". "Смердюки" пишаються тим, що для них авторитетів немає.
"Ми нікого не щадимо", - стверджує один з кельнських сатириків Вінні Рау. Але якщо політики до гострословів звикли, то католицька церква регулярно звертається зі скаргами на них в поліцію. "У нас уже були обшуки, навіть справу заводили проти одного нашого режисера", - розповідає Рау. Але судді, за його словами, жодних штрафів не виписали, порахувавши, що сатирики лише скористалися своїм правом на "художнє самовираження". А право на художнє самовираження особливо захищене німецьким Основним законом.