Візит до Києва як ляпас Кремлю

У відносинах між Україною, з одного боку, та Казахстаном і Білоруссю - з іншого, - судячи з усього спостерігається пожвавлення. Цими днями Київ відвідали президенти цих двох країн. Під час візиту глави казахської держави Нурсултана Назарбаєва сторони підписали угоди про спільні космічні проекти, про "відновлення військово-технічної співпраці в повному обсязі", а також про постачання казахського вугілля до України. З президентом Білорусі Олександром Лукашенком було досягнуто домовленості про ретрансляцію українського телебачення в Білорусі.

Політолог Олексій Гарань вважає, що не можна недооцінювати ці два візити. "Лукашенко вочевидь стурбований економічною та політичною залежністю від Росії і шукає контактів із Заходом, про що він відверто заявив у Києві, - зауважив Гарань у розмові з DW. - А Назарбаєва не можуть не турбувати такі заяви Путіна, як його слова про історичну бездержавність Казахстану, що може сприйматися Астаною, як загроза територіальній цілісності та суверенітету цієї держави".

Відкрите невдоволення Москвою

Казахстан однаково ставиться до Росії та України, заявив перед приїздом до Києва президент Назарбаєв і запропонував себе як посередника між Києвом і Москвою. Та попри такий демонстративний нейтралітет, Казахстан явно невдоволений політикою Кремля, вважає голова правління благодійного фонду "Майдан закордонних справ" Богдан Яременко. На його думку, Астану не можуть не турбувати такі кроки Москви, як анексія Криму, чи підтримка проросійських сепаратистів на сході України.

Крім того, за оцінками Яременка, російське державне керівництво абсолютно не зважає на думку і на проблеми навіть своїх союзників. "Тріщини в фундаменті Євразійського економічного союзу з'явилися ще з моменту закладення цього фундаменту. Сьогодні слід говорити про відкрите невдоволення лідерів Казахстану та Білорусі тією політикою, що її провадить Москва", -зазначив експерт.

Це невдоволення вже виявилося в заявах, які зробили лідери обох держав перед візитом до Києва. Так, Олександр Лукашенко в розпал курсового обвалу російського рубля зажадав від уряду своєї країни перейти на розрахунки з Москвою в доларах. А Нурсултан Назарбаєв у своєму виступі на казахському телебаченні заявив, що запроваджені Заходом санкцій проти Росії "заводять Євразійський економічний союз у зону ризику".

Візит до Києва - ляпас Кремлю

Сам по собі факт візитів до Києва лідерів цих двох держав незадовго до старту ЄАЕС є "серйозним ляпасом Москві та її політиці інтеграції на пострадянському просторі", вважає Яременко. На його думку, Назарбаєв грає на розширення можливостей своєї дипломатії, як посередника між Москвою і Києвом. Натомість президент Лукашенко відчуває, що економічна підтримка Москви перестає бути достатньою для збереження стабільності білоруської економіки. І тому шукає нових контактів з Україною та, за посередництва Києва, з країнами ЄС.

Таким чином, спільним для Білорусі та Казахстану є невдоволення політикою Москви, як центру інтеграції та впливів на пострадянському просторі, вважають опитані експерти. Водночас, Казахстан більше турбують проблеми політичного тиску з боку північного сусіди та можливого втручання з Бору Росії. "Натомість Олександр Лукашенко тотально залежний від Росії і не може забезпечити ані політичного, ані економічного, ані безпекового існування свого режиму без підтримки з Москви. Тому він шукає альтернативи цій підтримці, або важелів для політичного та економічного торгу з Москвою", - припускає Яременко.

Також австрійський політолог Ґергард Манґґот вважає, що Казахстан і Білорусь витягли власні уроки з кризи в Україні. "Вони розуміють, що їхня територіальні цілісність може опинитись під загрозою, - сказав Манґґот в інтерв'ю DW. - Митний союз є для них вигідним, але з політичного боку вони хочуть послабити вплив Москви. Це не віщує нічого хорошого для Євразійського економічного союзу".