Казанова повертається до Венеції

Народився Джакомо Джіроламо Казанова 2 квітня 1725 року. Його батьки були акторами, він же мріяв про кар'єру в медицині. Його бабуся дала йому гроші на навчання юриспруденції та теології. Кілька років Казанова навіть був священиком - якось навіть гепнувся напідпитку перед кафедрою. Утім, це не стало перепоною на шляху до амурних пригод.

Незліченну кількість разів доводилося Казанові пробігати венеційськими провулками та переправлятися каналами, аби потішити свою чергову даму серця. До того ж він мусив вдаватися до неабиякої перестороги, позаяк аж надто часто його прихильниці були одруженими.

Казанова навідувався до будуарів по всій Європі. Він любив усіх: як дам з вищого світу, так і панянок з будинків розпусти. Знову і знову обурені чоловіки-"рогоносці" викликали його на дуелі. А жінки ж усе йому пробачали. Вважається, що у житті венеційського ласкавця було близько 200 коханок.

Одна з десятків жінок, яким розбив серце Казанови, Манон Баллетті. Їй було 17, на 13 років менше, аніж йому, коли між ними спалахнула пристрасть. Вона дала гарбуза своєму нареченому та мріяла взяти шлюб з Джакомо. Написала йому 42 любовні листи та навіть заклала свою діамантову каблучку, аби визволити його з ув'язнення. Намарне. Казанова зраждував їй усі три роки, які тривали ці стосунки.

У 1756 році Казанові вдалося втекти зі "свинцевої в'язниці", куди його запроторили за блюзнірство. Рідне місто вигнало його. Він попрощався з пишними палацами та вирушив у подорож Європою, де вражав своїми вишуканими манерами поважних кліриків та монархів. Пройдисвіт уже давно надав собі аристократичного лоску та вигадав собі титул "шевальє де Сенгальт".

На фото - один з експонатів Музею Казанови, що каже про численні "ролі" венеційського героя. Він був і священиком, і скрипалем, і шпигуном, дипломатом, письменником, і навіть засновником французької лотереї. Кишені постійно наповнювалися золотом - та він швидко розтринькував його за гральним столом. Через борги він не раз опинявся за ґратами, та це не ставало на заваді його покликанню.

Шостий десяток Казанові перевалило, коли той був далеко від батьківщини. У Богемії він став бібліотекарем. Самотній, розчарований та підкошений сифілісом Джакомо згадує минуле. Лікар радить йому вилити депресію на папір. Тож видатний коханець створює 3000 сторінок "Історії мого життя". Книга стала світовим бестселером, хоча довго публікувалася лише у "цензурній" версії.

Щороку до Венеції приїздять 15-20 мільйонів туристів. Чимало з них цікавляться історією Казанови. Тому в Карло Пароді (на фото) виникла ідея, увічнити пам'ять видатного сина міста в музеї у вишуканому палаццо. Він має показати, що Казанова був не лише знаним коханцем, але й філософом, і письменником. Відкрився заклад 2 квітня, у день народження славетного венеційця.