На саміті ЄС роздадуть важливі посади
29 серпня 2014 р.
На своєму другому надзвичайному саміті, присвяченому кадровим питанням, лідер держав і урядів Європейського Союзу хотіли зайнятись виключно внутрішньоєвропейськими проблемами. Але з цього нічого не вийшло. Через дії Путіна в Східній Україні довелось терміново міняти всі плани. Канцлерка ФРН Анґела Меркель та британський прем'єр Девід Камерон повідомили, що ЄС обговорюватиме й санкції проти Росії. Перші жорсткі економічні санкції ЄС запровадив наприкінці липня після того, як на над Донбасом було збито пасажирський "Боїнг". Тоді загинуло майже 300 осіб, які перебували на борту літака, що належав авіакомпанії MalaysiaAirlines. Висловлюються припущення, що літак збили проросійські бойовики. Зараз європейські лідери хочуть закрутити гайки ще дужче. Найшвидше санкції подіють проти російських банків, які працюють у Лондоні, Франкфурті-на-Майні та на Кіпрі, кажуть дипломати в Брюсселі.
У зв'язку з дискусієюпро конкретні санкції саміт у суботу може відчутно затягнутись. Адже кожна країна зважуватиме наслідки санкцій для власної економіки. Треба також наперед прорахувати й заходи Росії у відповідь. Досі Росія запровадила заборону імпорту сільськогосподарської продукції з Євросоюзу. Через це ЄС вимушений надавати субсидії фермерам фрукто-овочевих та молочних господарств. Єврокомісар з питань енергетики Ґюнтер Еттинґер, який зустрічався у п'ятницю в Москві з російським міністром енергетики та главою "Газпрому", гостро засуджує російські дії в Східній Україні. Але водночас він заявив, що з точки зору ЄС "газ не може бути інструментом санкцій та ескалації". Найвищою метою, попри кризу, повинно бути гарантоване забезпечення європейських споживачів, наголосив він. Раніше Еттинґер оголосив, що на наступному саміті ЄС у жовтні представить план, яким чином забезпечити Європу газом без російських поставок.
Фаворити на ключову посаду: Могерині та Туск
В останні дні президент Європейської Ради Герман ван Ромпей намагався в телефонних розмовах з керівниками урядів узгодити кадровий пакет для надзвичайного саміту. Офіційно з цього приводу нічого не заявляється, але, за даними дипломатичних джерел, вимальовується, що керівниця італійського міністерства закордонних справ Федерика Могерині все ж, ймовірно, стане верховною представницею із зовнішньої політики та безпеки, свого роду міністром закордонних справ ЄС. З цим призначенням поспішають, оскільки нині біля Європи багато гарячих точок - Ірак, Сирія та Україна, розповідає брюссельський експерт Яніс Еммануілідіс із EuropeanPolicyCentre. "В подібній ситуації потрібна особа, яка б намагалась згуртувати, каналізувати європейську зовнішню політику, надати їй голос за та перед лаштунками. Тому потрібна сильна уповноважена із зовнішньої політики", - пояснив DWЕммануілідіс.
Утім, чи саме кандидатура Федерики Могерині відповідає цим критеріям, в Євросоюзі досі було під питанням. Східноєвропейські країни критикують її проросійські висловлювання. Голова комітету з питань зовнішньої політики у Європарламенті Ельмар Брок, який представляє Німеччину і є членом Християнсько-демократичного союзу, вважає Могерині, котра лише півроку очолює італійське МЗС, ще надто недосвідченою. Водночас усі прем'єри-соціалісти згуртовано підтримують Могерині. Багато країн ЄС, які досі проводили зовнішню політику в обхід європейського уповноваженого з питань зовнішньої політики, влаштовуватиме не дуже сильна постать на цій посаді, припускає експерт Яніс Еммануілідіс. Щоправда, за таких умов, застерігає він, можливості спільної зовнішньої політики Євросоюзу обмежені і державам важко домовитися "з делікатних зовнішньополітичних питань".
Не виключені несподіванки
Якщо Могерині очолить європейську дипломатію, то радше неполітична посада президента Європейської Ради, який проводить саміти ЄС та представляє Євросоюз назовні, дістанеться комусь із східноєвропейців. Тривалий час польський прем'єр-міністр Дональд Туск вагався, чи заступати йому на цю посаду. Нарешті його речниця у Варшаві заявила, що Туска, не виключено, можна буде переконати. Цей кадровий пакет Яніс Еммануілідіс вважає ймовірним, хоча допускає й інші варіанти. Динаміка перебігу саміту може також спровокувати спонтанне рішення, коли той чи інший керівник уряду встане й скаже: "Я це робитиму".
Ніхто не хоче займатися "рибною ловлею"
До кадрового пакету належать й інші посади у новій Єврокомісії. Її новий голова, люксембуржець Жан-Клод Юнкер, уже працює разом з маленькою перехідною командою над тим, аби розподілити по галузях кандидатів на посади єврокомісарів з малих та великих країн ЄС. "Захистом від стихійних лих займатися ніхто не поспішає, усі прагнуть отримати економічну сферу", - нарікає європейський дипломат, поглянувши на перелік побажань, поданих Юнкеру. Цей перелік отримав і кореспондент DW. Німецький єврокомісар Еттинґер, котрий ще відповідає за енергетику, хоче опікуватись надалі торгівлею. На цю ж функцію претендує й британський кандидат Джонатан Гілл. Франція хоче зробити соціаліста П'єра Московічі комісаром з валюти. Цю опцію відкидає Німеччина, побоюючись ослаблення курсу економії.
Додатково все ускладнюється ще й тим, що серед кандидатів на ключові посади замало жінок. А Жан-Клод Юнкер намагається віддати жінкам третину з 28 посад, як і в нинішньому складі Єврокомісії. Тож він погрозив країнам ЄС: якщо серед кандидатів не з'явиться більше жінок, то ключові посади - економіку, торгівлю, внутрішній ринок та внутрішні справи - він розподілить між тими чотирма жінками, кандидатури яких уже висунуті. А Еттинґеру, Московічі й іншим чоловікам із великих країн ЄС залишить класичні "жіночі" портфелі - рибну ловлю, боротьбу з катастрофами та культуру.
Зрештою, як упевнений експерт Еммануілідіс, дискусія щодо жіночої квоти не зірве формування команди Юнкера. Щоправда, чимось доведеться й пожертвувати в торгах із Європарламентом, який у підсумку погоджуватиме призначенців. Парламентарі теж захочуть продемонструвати свій вплив. Єврокомісія в новому складі має розпочати свою роботу 1 листопада.