Реформу прокуратури відклали до літа

Оновлений закон про прокуратуру Верховна Рада ухвалила ще в жовтні 2014 року і мав набути чинності з 25 квітня. Документ мав дати старт масштабній реформі – реорганізації структури, скороченням, конкурсним наборам працівників та підвищенню зарплати. Головні кадрові питання, відповідно до закону, мали б бути у юрисдикції незалежних від керівництва прокуратури органів прокурорського самоврядування. За дисципліною прокурорів мала наглядати кваліфікаційно-дисциплінарна комісія. Замість неповоротких різнорівневих 638 прокуратур мали заново створити 178 місцевих і підвищити зарплату.

Політична тріщина

Втім, депутати Верховної Ради вирішили перенести терміни набуття чинності нової редакції закону "Про прокуратуру" на середину літа. "Для того, щоб зробити нову прокуратуру треба певний термін з алгоритмом змін. Ми вже проходили, коли дали суддям самостійно обирати собі керівників і що з того вийшло? Вони обрали тих самих. Ви вірите в те, що колишні співробітники прокуратури оберуть собі нових проєвропейських керівників?Ні", - вважає один з авторів закону про перенесення строків набуття чинності закону, депутат фракції БПП Юрій Луценко.

Це вже друга спроба відкласти цей закон. На попередньому пленарному тижні депутати пропонували відтермінувати реформу прокуратури до кінця року. Тоді пропозиції Луценка депутати не підтримали. Нині наполягання представників пропрезидентської фракції на внесенні змін до закону про прокуратуру пересварило представників коаліції: фракція "Самопоміч" у своїй більшості не голосувала за відтермінування, Радикальна партія у повному складі не голосувала "за", а її лідер Олег Ляшко на знак протесту зняв з себе повноваження координатора коаліції. "Наша фракція категорично проти відновлення сталінських стандартів у прокуратурі", - написав на своїй сторінці у Facebook Олег Ляшко.

Бюрократична система

Натомість в самій прокуратурі наполягають, що відстрочка їм потрібна, аби самоочиститися, звільнити всіх, хто компрометував прокурорські органи і якісно підготуватися до проведення реформ. Як повідомив у розмові з DW заступник генпрокурора України, що відповідає за реформу відомства Давид Сакварелідзе, нині готують умови проведення конкурсу для відбору кадрів у місцевих прокуратурах. "Закон ухвалили дуже європейський, але він захистив неправильно вибудувану бюрократичну систему", - каже він і обіцяє серйозні зміни вже до кінця року.

Згаяний час?

Експерти, тим часом, дивуються, на що пішов час. "Від жовтня прокуратура саботувала зміни, а тепер усвідомила, що нічого не готове. А де гарантія, що вони розпочнуть масштабні реформи влітку?", - запитує координатор програми реформування органів правопорядку громадської ініціативи Реанімаційний пакет Реформ Марина Цапок. На її переконання, нині у прокуратурі діє непрозорий механізм призначення прокурорів. У його збереженні, каже вона, можуть бути зацікавлені як прокурори, так і президент. "Нереформована прокуратура, як вона є зараз – це зручний інструмент тиску і цькування, зокрема політичних опонентів", - вважає Цапок.

Експерт з реформування правоохоронної системи Центру політико-правових реформ Олександр Банчук вважає, що, якби закон таки набув чинності 25 квітня - це б призвело до повного колапсу системи прокуратури в Україні. За його словами, місцеві прокуратури, які мали б замінити районні, так і не створенні, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів не обрана. "Тоталітарна модель функціонування системи прокуратури має перетворитися на демократичну. За півроку зробити це було неможливо. Досі цим ніхто і не хотів займатись, а новий заступник генпрокурора ще не встиг", - наголошує Банчук.

Він припускає, що 15 липня закон знову відтермінують до початку 2016 року. "Час до липня депутати дали собі, аби партії домовилися про терміни перехідного періоду для початку дії цього закону", - сказав Банчук у розмові з DW. Він вважає виправданими побоювання, що всією плутаниною можуть вдало скористатися знавці корупційних схем, в тому числі й представники попередньої влади.