Зміни у Кабміні: чи можлива відставка Яценюка?

Із наближенням звіту Кабінету міністрів перед Верховною Радою за підсумками своєї роботи в 2015 році активізувалась тема кадрових змін в уряді, які учасниками коаліції обговорюються вже досить давно. Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк планує виступити зі звітом у парламенті 16 лютого, а поки що Кабмін опублікував сам документ.

У разі, якщо звіт уряду не буде затверджений більшістю Ради, депутати можуть поставити на голосування питання недовіри йому, зібравши для цього 150 підписів. Згідно із статтею 115 Конституції України, ухвалення Верховною Радою резолюції недовіри Кабміну має наслідком відставку всього уряду.

Чи можлива відставка Яценюка?

Керівництво двох фракцій коаліції - "Батьківщини" і "Самопомочі" - вже публічно виступили за відставку всього складу уряду. "Потрібно повністю змінювати уряд на чолі з прем'єр-міністром, перезавантажувати Кабмін, і якщо ця Верховна Рада здатна його перезавантажити, то треба це робити", - заявила 24 січня в ефірі телеканалу "Інтер" лідер "Батьківщини" Юлія Тимошенко.

"Позиція фракції "Самопоміч" однозначна: уряд треба міняти на чолі з прем'єр-міністром", - заявив 1 лютого лідер фракції "Самопоміч" Олег Березюк. За кілька днів до того про рішення піти з посади міністра аграрної політики та продовольства України оголосив представник "Самопомочі" Олексій Павленко.

Виступає за відставку Кабінету міністрів і фракція "Опозиційного блоку", про що 1 лютого заявив її голова Юрій Бойко.

На думку професора НаУКМА, наукового директора Фонду "Демократичні ініціативи" Олексія Гараня, швидше за все, Яценюк залишиться на посаді, але відбудуться точкові зміни в уряді. "З формальної точки зору це не буде заміна уряду", - зазначив політолог у коментарі DW.

На думку іншого політолога, голови центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимира Фесенка, шанси на відставку Яценюка зараз є значно більшими, ніж наприкінці минулого року. "Якщо Яценюк не піде на поступки президентській команді у кадрових питаннях, тоді виникне серйозний ризик відставки Яценюка, оскільки БПП може підтримати його відставку", - вважає Фесенко.

Тим часос стали відомі кадрові пропозиції президентської команди щодо оновлень в уряді. За інформацією депутата від БПП Сергія Лещенка, фракція висунула вісім кандидатур: Віталій Ковальчук - на посаду першого віце-прем’єра, Олексій Гончаренко - міністр охорони здоров’я, Гліб Загорій - керівник мінекології, Тарас Кутовий - керівник міністерства аграрної політики, Павло Рябікін - керівник мінінфраструктури, Євген Нищук - міністр культури, Ольга Бєлькова - віце-прем'єр з євроінтеграції, Олександр Співаковський - міністр освіти. Інші фракції поки що своїх кандидатур не висували.

Яценюк vs Ковальчук

Це не означає, що всі кандидати від БПП будуть призначені на посади, зазначає Фесенко. Глава фракції БПП Юрій Луценко також заявив 2 лютого, що список не є остаточним, і пообіцяв особисто ініціювати його перегляд, щоб "зняти найбільш неприйнятні для суспільства прізвища". Найбільше нарікань у суспільстві і в експертних колах викликала кандидатура претендента на крісло міністра охорони здоров’я Олексія Гончаренка, який раніше був членом Партії регіонів, а тепер є депутатом БПП і одним із публічних спікерів президентської політсили.

Проте, на думку Фесенка, принциповою для президентської політичної сили є поява в уряді першого віце-прем'єра, на яку претендує нинішній перший заступник адміністрації президента Віталій Ковальчук. "Проблема полягає в тому, що Яценюк взагалі не хоче бачити біля себе першого віце-прем'єра, він хоче самостійно контролювати уряд. З іншого боку, його не влаштовує сам Ковальчук", - сказав в інтерв'ю DW політолог.

Фесенко нагадав, що нерідко в попередніх урядах перший віце-прем'єр був більш впливовою фігурою, ніж сам прем’єр. "У Ковальчука репутація достатньо сильного і прискіпливого адміністратора, він справді обмежуватиме вплив Яценюка на уряд", - вважає експерт.

За словами глави фракції БПП Юрія Луценка, перший віце-прем'єр має відповідати, зокрема, за імплементацію Кабміном прийнятих парламентом законів. За інформацією ЗМІ, віце-прем'єр також куруватиме в уряді економічний блок, що робить цю постать дуже впливовою.

Тому, на думку Фесенка, Яценюк опинився в дуже складній ситуації: або йому доведеться піти на поступки команді президента, або ризики відставки будуть дуже високими. "Для нього не існує оптимального виходу із ситуації. Швидше за все, він на цей варіант погодиться", - вважає політолог. Загалом же, на думку Фесенка, уряд може бути оновлений на 30-40 відсотків.

Коаліція швидше жива, ніж мертва?

Швидше за все, у Кабміні відбудуться лише окремі кадрові зміни зі збереженням за Яценюком крісла прем’єр-міністра. Лідер фракції БПП Юрій Луценко заявив, що президентська фракція готова з ним працювати. "Необхідно зберегти політичну стабільність для залучення інвестицій і розвитку української економіки. Заради цього ми готові працювати з Яценюком, аби лише він хотів працювати з нами", - зазначив Луценко.

Проте, на думку Володимира Фесенка, команда президента про всяк випадок готує інший план, згідно з яким чинний прем’єр буде відправлений у відставку. При цьому БПП намагатиметься уникнути проведення позачергових виборів, і, в разі необхідності, піде на переформатування коаліції. "Якщо сформувати новий уряд за участю частини "Народного фронту" без Яценюка-прем'єра не вдасться, тоді буде сценарій переформатування нинішньої коаліції. Може бути реалізований варіант змін в регламенті, щоб дозволити депутатським групам та окремим депутатам брати участь у коаліції", - прогнозує політолог.

Позачергові вибори, на думку Фесенка, є найменш вірогідним сценарієм, проте він можливий у тому разі, якщо не вдасться затвердити нового прем’єра. Це питання може постати не раніше ніж наприкінці квітня чи на початку травня 2016 року.

З тим, що найбільші фракції коаліції не зацікавлені у її розвалі, а також з маловірогідністю позачергових виборів Ради погоджується і Олексій Гарань. "У розвалі коаліції на даний момент не зацікавлений ані БПП, ані "Народний фронт". Очевидно, що НФ не зацікавлений у дострокових виборах, БПП теж на даний момент не готовий до цього", - вважає експерт.

У будь-якому разі, навіть якщо і виникнуть формальні передумови для розпуску парламенту, вирішальне слово буде за президентом, і такий крок є його правом, а не обов’язком.