Чому українці стали скоювати більше злочинів

За вісім місяців поточного року українці скоїли на 20 відсотків більше злочинів, аніж за аналогічний період 2015 року. Про це йдеться у оприлюдненій у вересні статистиці Генеральної прокуратури України (ГПУ). З 478 тисяч зареєстрованих випадіків правопорушень незакритими лишаються більше 80 відсотків, 385 тисяч. Керівництво правоохоронних органів називає причиною зростання криміналу соціально-економічну ситуацію в країні.

Зокрема майже на чверть більше стало тяжких та особливо тяжких злочинів - 166 тисяч у 2016 році проти 134,5 тисяч роком раніше. Для порівняння, у 2013 році за вісім місяців скоїли 135 тисяч злочинів цих категорій, проте тоді до статистики входили Крим і Донецька та Луганська області повністю. Генпрокурор Юрій Луценко на засіданні комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності заявив, що зростає число вбивств у західних областях країни, а також у столиці. Очільник Генпрокуратури головною причиною песимістичної статистики вважає війну, проте правоохоронці називають і інші версії.

Кримінал через бідність

Левова частка злочинів - дві третини - стосується власності. Саме за цими злочинами спостерігається найбільш негативна тенденція. За даними ГПУ, більш ніж на третину зросла кількість крадіжок, на 40 відсотків - пограбувань, а на Рівненщині та на Волині їх стало на 70-80 відсотків більше.

Крім того, порівняно з минулим роком відчутно, на третину, зросла кількість порушень правил дорожного руху, а от пов'язаних з наркотиками правопорушень стало навпаки - на 14 відсотків менше.

На думку голови Нацполіції Хатії Деканоїдзе, головна причина сплеску злочинності - зубожіння населення. " Проблема в тому, що наш народ біднішає", - наводить її слова агентство "Інтерфакс-Україна".

Економічні показники говорять на користь цієї версії. Ще у 2013 році рівень безробіття складав 7,2 відсотка, серед молоді - 17,4 відсотка, а середня зарплатня у перерахунку становила близько 400 доларів США. У 2016-му ситуація відчутно гірша - не має роботи кожний десятий українець, серед молоді - кожен четвертий, а середня зарплата у валютному еквіваленті впала приблизно вдвічі. За даними Держслужби статистики України, станом на червень зареєстрованих безробітних було близько 389 тисяч, грошову допомогу середнім розміром у 1547 гривень (61 долар) отримували четверо з п'яти.

У Національній поліції також кивають на ситуацію із внутрішньої міграцією, викликаною переселенням громадян із окупованих бойовиками територій, та збільшення обігу зброї. Утім, статистика щодо злочинів з використанням вогнепальної зброї вказує на інше - за вісім місяців поточного року таких зареєстровано лише 390 випадків порівняно із 1039 за аналогічний період 2015 року.

Даних, які б вказували на зв'язок внутрішніх переселенців і злочинності, також немає. Експерти передусів говорять про економічну ситуацію. "Завжди, коли падає рівень життя, злочинність зростає (...) В принципі, у більшості внутрішніх переселенців рівень погіршилвся, проте напевне про зв'язок із зростанням злочинності я б не говорив", - пояснює DW Олексій Позняк з Інституту демографії та соціальних досліджень.

Казус "закону Савченко"

Керівники силових структур до причин зростання злочинності додають і той факт, що нова поліція стала реєструвати всі випадки правопорушень, чого раніше не робилося. Проте, вказують критики, труднощі у боротьбі зі злочинністю можуть бути і пов'язані з проблемами правоохоронної системи, зокрема зі змінами до Кримінально-процесуального кодексу (КПК). Останні, ухвалені для модернізації радянського КПК та посилення захисту прав людини, отримали високу оцінку Ради Європи. Утім, окремі правоохоронці вбачають у дії нових норм проблему.

Зокрема, так званий "закон Савченко", за яким один день попереднього ув'язнення зараховують за два позбавлення волі. За словами Деканоїдзе, кожен десятий злочин пов'язаний з людиною, звільненою за цим актом. За ним уже звільнені 8200 ув'язнених.

"Я за гуманізм, звісно, але з цим треба кінчати, панове парламентарі (...) 34 000 мають бути звільнені з місць обмеження волі (за "законом Савченко" - Ред.) цього року. З вказаної кількості звільнених - 785 уже спіймано на нових злочинах", - емоційно написав на своїй сторінці у соцмережі Facebook голова МВС Арсен Аваков із закликом до перегляду ухвалених восени минулого року змін.

Поліцейські проблеми

Окремі поліцейські скаржаться на падіння мотивації через різноманітні перепони у роботі, які викликають у них відчуття безсилля, а у злочинців - безкарності. На умовах анонімності екс-співробітник Національної поліції поскаржився DW, що часто правоохоронці вимушені відпускати потенційного порушника. Через це, каже він, поліцейські іноді вдаються до "самосуду" - наприклад, через неможливість взяти під варту людину, яка вдається до домашнього насилля, її вивозили далеко за межі міста і залишали.

Секретар Всеукраїнської асоціації приватних детективів, керівник "Компанії приватних розслідувань" Ігор Цмінський у розмові з DW розповів, що в його компанії працюють, зокрема, колишні поліцейські, які звільнилися зі служби. У тому числі - через неможливість повноцінно виконувати правоохоронні функції. "Поліцейські кажуть дуже просто: нам вистачить навіть цієї зарплатні, аби нам не заважали працювати", - додає він. Цмінський також вказує на непоодинокі випадки, коли слідчі судді після затримання злочинця відпускають його на волю. Така ситуація, каже детектив, може повторюватися неодноразово: затримують і відпускають, затримують і відпускають.

Довіра залишається невисокою

Водночас довіра до нової поліції є невисокою. У грудні минулого року опитування Київського міжнародного інституту соціології показало, що лише 15 відсотків громадян довіряють реформованого органу, не довіряють - 46. Отже, показники не набагато кращі, ніж було з міліцією.

За словами Ігоря Цмінського, громадяни дедалі частіше звертаються до приватних агенцій щодо тих питань, які безпосередньо стосуються компетенції правоохоронних органів, приміром пошук дітей чи розслідування ДТП. Детектив каже, що його клієнти скаржаться на незадовільну роботу поліції.

Влада обіцяє правки до закону

Перший заступник голови профільного комітету Верховної Ради Микола Паламарчук стверджує, що за останній рік число переданих до суду справ упало вдвічі, на тлі "небувалого сплеску злочинності" і нерозкритих резонансних справ. Проблема, зокрема, полягає у бюрократичній тяганині під час слідства, через що нерідко підозрюваних доводиться звільняти. Генпрокурор Луценко та прем'єр-міністр Володимир Гройсман у свою чергу обіцяють внести правки до "закону Савченко", який скорочує терміни тримання у слідчих ізоляторах. Утім, відповідний законопроект до Ради ще не поданий.