“Зелений тиждень”: Роль України на світових ринках зерна зростатиме

Німецький діоксиновий скандал, хоча і викликав велику дискусію, проте наразі світова громадськість більше стурбована можливою небезпекою голоду. Про це заявив міністр аграрної політики України Микола Присяжнюк в ході подіумної дискусії в рамках «Зеленого тижня». Водночас міністр погодився зі своєю німецькою колегою Ільзою Айґнер (Ilse Aigner) щодо масштабності діоксинової проблеми.

“Я хотів би підтримати і пані міністра, і Німеччину в тім, що це – локальне питання. Гадаю, воно буде вирішене буквально за 3-4 дні у майбутньому, і воно не заслуговує такої великої уваги як проблематика стосовно глобального дефіциту продуктів харчування”, – сказав міністр Присяжнюк.

Криза, продукти і неврожай

Крім Німеччини та України, у подіумному діалозі дискутували урядовці Росії, Казахстану та представники провідних фінансово-економічних структур світу. Здебільшого говорили про перспективу розвитку сільського господарства і промисловості у Східній Європі та Центральній Азії. Водночас шукали шляхи запобігання глобальній харчовій кризі. “Поганий, пов’язаний з браком дощів минулорічний урожай у ваших країнах і неврожай в Австралії призвели до зменшення пропозиції, і таким чином до значних перепадів цін на світових ринках. Це вказує на зростаючу роль ваших країн для стабілізації світових ринків”, – заявила Ільзе Айґнер, звертаючись до глав сіль господарських відомств східноєвропейських країн.

Щоб краще забезпечити інші країни зерном, необхідно скоординувати зусилля, переконаний Микола Присяжнюк: “Ми готові спільно розробити план, який би дав можливість мінімізувати ті проблеми, які виникають у зв’язку з дефіцитом продуктів харчування і сільськогосподарської продукції на світовому рівні”, – сказав український міністр.

Пошук “золотої серединки”

Хоча Україна щосили “оббиває пороги” міжнародних ринків, вона змушена балансувати між інтересами потужних фінансово-політичних гравців. З одного боку – це європейське аграрне лобі, яке не особливо зацікавлене у появі на їхньому ринку нових гравців, з іншого - Світовий банк в особі директора департаменту стійкого розвитку Європи і Центральної Азії Світового банку Пітера Томсона (Peter D.Thomson), заявив Присяжнюк. “Пан Томсон сказав, що сьогодні необхідно максимально використовувати сільськогосподарську землю для того, щоб не було продовольчого дефіциту на світовому рівні. Це добре. Але тим не менше ми чуємо позицію європейських комісарів, які пропонують з 2013-го року частину сільськогосподарських земель зробити “зеленими лугами”. Тоді як бути?!!” – зробив “тонкий натяк” український міністр. Та й підхід до експортних квот з боку Євросоюзу Присяжнюк вважає не зовсім правильним і збалансованим. Зокрема міністр каже, що Євросоюз дає Україні квоту на експорт зерна в один відсоток, а, скажімо, квота на постачання в Європу продукції української кондитерської промисловості, яка повністю сертифікована Євросоюзом, взагалі є нульовою.

Незібране зерно й конче потрібні інвестиції

П’ять мільйонів тонн зерна залишається лежати приреченим на українських полях. Одна з причин - відсутність технічного переоснащення зернозбиральної техніки. Щоб врятувати зерно і не допустити втрат у майбутньому, українська сторона намагається домовитися зі Світовим банком та німецькими виробниками сільськогосподарської техніки про фінансову підтримку і можливість лізингу. “Нинішній рік показав, що п’ять мільйонів тонн зерна - це дуже важливий об’єм для світового ринку”, – наголосив Присяжнюк.

Найбільше розмов під час форуму точилося щодо інвестицій: одним, серед яких і Україна, було їх традиційно замало, натомість інші, до яких належить і Німеччина, цікавилися перспективою купівлі української землі сільськогосподарського призначення. Наразі комітет економічних реформ спільно з експертами Світового банку та європейських структур готує законодавчу базу, аби вже з 2012-го року ринок почав функціонувати і відповідати європейським та світовим вимогам, додав Присяжнюк.

Автор: Андрій Вовк
Редактор: Леся Юрченко