"Згадати, почути і зрозуміти"
12 листопада 2005 р.
Історично так склалося, що в Галичині пліч-о-пліч співіснували різні народи - здебільшого українці, поляки, євреї, вірмени та німці. Таке національне розмаїття додавало Галичині неповторного шарму. Міжнаціональне порозуміння не завжди було безхмарним, але попри певні трагічні епізоди історії представники різних народів та конфесій знаходили спільну мову. Національний склад Галичини докорінно змінила Друга світова війна. Настільки, що сьогодні вже важко уявити, чим жили і як спілкувалися між собою мешканці галицьких міст, сіл і містечок до війни.
Так виникла ідея створення документального фільму про зустріч через роки вихідців з Галичини різних національностей, яких доля під час війни розкидала по різних куточках світу. Фільм мав би дати хоча б частково відповідь на питання про довоєнне повсякдення галичан. На цю ідею ізраїльського режисера канадського походження Бернарда Дішека надихнули ностальгійні спогади його батьків, уродженців Калуша, що на Івано-Франківщині, та книга професора Шимона Редліха, яка розповідає про життя довоєнної Тернопільщини. Дішек, Редліх та група ентузіастів-вихідців з Галичини наступного літа вперше зустрінуться в Україні, щоб, як каже режисер, "згадати, почути і зрозуміти":
“Природно, що кожна етногрупа розглядає події зі своєї точки зору, часом не помічаючи, а іноді ігноруючи думку іншої групи. Так, наприклад, не завжди галицькі українці цікавилися думкою галицьких євреїв або ж навпаки. Уперше старе і нове покоління зустрінеться, щоби вислухати одне одного. Ця зустріч і цей фільм є боротьбою з історичними стереотипами та культурними бар’єрами. Думаю, щось цікаве з цього вийде”, - каже Дішек.
Взяти участь у зустрічі, що буде покладена в основу документального фільму Бернарда Дішека, зголосився і канадський професор Іван-Павло Химка. Незважаючи на те, що він народився в Канаді, йому небайдужа ідея пошуків міжнаціонального діалогу на землі, звідки походять його батьки:
"Тут є особливість у тому, що братимуть участь представники різних національностей. Нащадки єврейських, польських, українських та німецьких галичан, які їздитимуть разом Україною і розмовлятимуть про спільну історію. Це, очевидно, сприятиме подоланню стереотипів. Все починається з маленького кроку людей. Я думаю, що це буде цікаво і для галичан, які там нині живуть, щоби дещо чути про минуле".
Особливо цікавим цей проект видається для тих, хто цікавиться власним родоводом. Останніми роками в різних куточках світу виникло чимало спеціалізованих товариств вихідців з Галичини, які розшукують в архівах генеалогічну стежину своїх родин. Найбільше з них - це нью-йоркське товариство "Міст до Галичини", що налічує понад тисячу членів в усьому світі.
Інтерес до галицького коріння виявляє й дедалі більше німців. Один з них - берлінський програміст Вейт Ольшинський, який за власною ініціативою створив і поповнює базу даних про німецькі родини з галицьким корінням.
Ініціатори цієї незвичної подорожі і документального фільму впевнені, що їхній почин стане першим кроком до переосмислення минулого та початком остаточного примирення між тими, чиї долі назавжди об’єднала любов до західноукраїнського краю.