Збір біометричних даних іноземців: за і проти для України
20 квітня 2009 р.
Українська Гельсінська спілка закликає президента ветувати ухвалений Верховною радою закон про збір біометричних даних іноземців, які перетинатимуть український кордон. Правозахисники констатують: йдеться про обмеження прав людини, бо в Україні персональні дані не захищені ні законодавчо, ні на практиці.
Безпека для кордону?
Законослухняним іноземцям не варто цим перейматися, оскільки всі біометричні данні міститимуться в паспортах більшості європейців, а додаткових свідчень українська сторона не вимагатиме, вважає експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Віктор Чумак. Однак, на його думку, запровадження в Україні подібної системи зменшить ризики ураження національної безпеки.
«Цю систему можна критикувати, але в принципі ми все одно до цього прийдемо. Я думаю, що запровадження цієї системи напряму пов’язано з безпекою українського кордону. І чим скоріше ми дійдемо до такого ступеня безпеки, тим скоріше українські громадяни отримають можливість реально говорити про безвізовий режим з Євросоюзом». Втім Чумак не впевнений, чи готова технічно українська система збору біометричних даних до роботи вже в 2010 році, як це передбачено законодавчо.
Не треба йти в «модному руслі»
Експерт Інституту зовнішніх відносин при МЗС України Олександр Палій нагадує, нині збір біометричних даних не є обов’язковим за міжнародним правом, і є внутрішньою справою кожної країни. Тому перед запровадженням такої системи Україна має ретельно зважити всі «за» та «проти». «Ми не можемо просто йти в руслі моди, яка нині є в ЄС. Потрібна аргументована оцінка наслідків запровадження таких дій. Якщо вона хоч на кілька відсотків вплине на злочинність, вчинену іноземцями, то є сенс запроваджувати таку систему. А якщо це буде знижувати туристичну привабливість чи авторитет країни, бо така система не потрібна», - каже Палій.
Лілія Гришко
Редактор: Леся Юрченко