Західні інвестори та післяреволюційна невизначеність в Україні

� невизначеності може серйозно зашкодити інвестиційному клімату в Україні.

От вже кілька тижнів на будівельному майданчику, який належить підприємству ”Єврокар”, панує тиша. Фірма вирішила призупинити спорудження другої черги автозаводу поблизу Мукачевого, на якому планувалося виробляти автомобілі ”Шкода”, ”Фольксваґен” та ”Ауді”. Двом тисячам закарпатців довелося розпрощатися з думкою дістати нарешті престижну, добре оплачувану роботу. Причина – ліквідація пільг, якими досі користувалися інвестори.

Як повідомлялося, уряд пішов на такий крок у першу чергу для наповнення бюджету, для забезпечення виконання його доходної та видаткової частин. Крім того, кабінет міністрів спробував таким чином поставити всіх у рівні умови і ліквідувати можливості для зловживання пільгами, оскільки окремі фірми використовували їх з незовсім чесними намірами. Говорить координатор групи німецьких експертів при українському уряді Ларс Гандріх:

”Використовуючи мандат вулиці та під тиском власних обіцянок зробити все краще, нова влада скасувала чимало положень, які діяли раніше. Ті, хто скасовував, керувався думкою, що все ухвалене раніше слугувало виключно для збагачення корумпованої еліти. Під час скасування низки пільг, якими справді частково зловживали, уряд сильно прорахувався і не влучив у ціль. Пільги скасували для всіх, що торкнулося також і серйозних інвесторів, таких як фірма ”Єврокар”, яка виробляє на Закарпатті автомобілі, або, скажімо, ”Леоні” у Львівській області. Їхні бізнес-розрахунки, які свого часу будувалися на стабільному ґрунті, тепер опинилися під питанням”.

Отже, хотіли як краще, а вийшло як завжди. Негативні наслідки нововведень відчули на собі ті інвестори, які власне перед українською державою нічим не завинили, а, навпаки, вклали гроші в її економіку, створили тисячі робочих місць і регулярно забезпечували наповнення місцевих бюджетів. Говорить керівник управління Закарпатської обласної адміністрації з питань євроінтеграції Ернест Нуссер:

”Необхідно було б зробити до цього якийсь диференційний підхід. На території Закарпаття я можу впевнено сказати, що немає таких фірм, які б зловживали цим законодавством. Це підтвердила й перевірка, яка у нас вже пройшла”.

Над своїм майбутнім в Україні тепер замислилися не тільки менеджери ”Єврокар”, але також керівництво компанії ”Ядзакі-Україна”. Внаслідок скасування пільг ця фірма змушена була відмовитися від привабливого контракту з французькою компанією ”Пежо”. Експерти стверджують, що таким чином втрачено можливість створити на Закарпатті ще півтори тисячі нових робочих місць. Призупинила спорудження першої черги свого заводу електронних виробів і компанія ”Флектронікс”, на якому могли б знайти собі роботу ще дві тисячі осіб. Член правління німецької компанії ”Леоні”, яка має свій завод у Львівській області, Уве Ламан застеріг:

”Україна може втратити свою конкурентоздатність як приваблива для інвестицій держава, якщо вона зволікатиме з розв”язанням цих проблем. Тоді інвестори просто не йтимуть у цю країну”.

Нагадаємо, що ”Леоні” вклала в українську економіку вже від 35 до 40 мільйонів євро. У Стрию успішно працює завод з виробництва кабельних систем для автомобілів, на якому працює близько двох з половиною тисяч осіб. Концерн ”Дженерал моторс”, який є головним замовником ”Леоні”, навіть відзначив цю фірму як одного з кращих постачальників.

”Дженерал Моторос Європа”, тобто - ”Опель”, дуже задоволений якістю продукції, яка виробляється на наших заводах в Україні та в Польщі. Нещодавно ”Дженерал моторс” назвав нас одним з найкращих своїх постачальників у світі”.

Як зауважив Ламан, таким чином Leoni продемонструвала, що в Україні за відносно короткий час можна успішно налагодити повноцінне виробництво, що могло б стати важливим сигналом і для інших західних інвесторів. Німецький підприємець повідомив, що його компанія розмірковує над тим, щоб незабаром збільшити обсяги інвестицій в Україні. Щоправда, деталі він розголошувати не став, дипломатично пояснивши це необхідністю з”ясувати кілька відкритих питань, до яких належить несподіване скасування для ”Леоні” митних пільг.

Ламан звернув увагу на раптовість законодавчих змін, які відбулися без жодного попередження інвесторів. Несподіваність і непередбачуваність останніх урядових рішень критикує і Олександр Басюк, директор ”Переченського лісохімкомбінату” - єдиної в Україні компанії, яка виробляє етил-ацетат і, за власними даними, успішно конкурує, а точніше, досі конкурувала навіть з ”Брітіш петроліум”. За словами Басюка, через зміни до держбюджету, якими з 1 квітня передбачені гарантійні векселі на давальницьку сировину, заводу загрожує банкрутство:

”Іноземні партнери закупили для нас і відправили нам цистерни 21-го березня, 25 березня було ухвалено закон, а першого квітня він вже набрав чинності. Тобто, зміни відбулися за той час, коли сировина була в дорозі. Наші партнери, з якими ми пропрацювали вже багато часу, просто не розуміють, коли ми пояснюємо, що тепер треба змінити ціну переробки. Нашу продукцію ми експортуємо в майже всі європейські країни. Ми зробили собі ім”я, але за таких умов, швидше за все, ми цей ринок втратимо”.

Експерти зауважують, що новий уряд постав перед серйозною небезпекою втрати довіри з боку інвесторів. Деякі підприємці почали навіть погрожувати судовими процесами. Позиватися з Україною через скасування пільг мають намір дев”ять польських фірм, що працюють у спеціальній економічній зоні ”Яворів”. Вони звертають увагу на те, що свого часу підписували двосторонню угоду з державою про надання на три-п”ять років податкових та митних пільг з боку України. Підприємці стверджують, що в повному обсязі виконали свої інвестиційні зобов”язання. Тепер з прийняттям змін до бюджету держава, однак, в односторонньому порядку розірвала угоду. Говорить координатор групи німецьких експертів при українському уряді Ларс Гандріх:

”Проблема полягає в тому, що уряд втратив довіру з боку тих інвесторів, які вже працювали в Україні. Новий кабінет міністрів у своїх діях фактично нічим не відрізнявся від попередніх урядів. Його не цікавили домовленості та угоди, які були підписані попередниками. А це поганий сигнал для інвесторів, виглядає не дуже професійно і в жодному разі не сприяє збільшенню довіри”.

У західній Україні бояться навіть думати про те, що інвестори знову можуть полишити регіон. Адже це обернеться для нього справжньою економічною та соціальною кризою. Тому як на Львівщині, так і на Закарпатті б”ють на сполох. Говорить керівник управління Закарпатської обласної адміністрації з питань євроінтеграції Ернест Нуссер:

”Ми підтримуємо інвесторів у тому плані, щоб зберегти ці живі діючі підприємства, тому що вони є немаловажною складовою нашої економіки, оскільки лише завод ”Єврокар”, який належить ”Фольксваґену”, дав понад десять процентів усіх доходів області за минулий рік. Завод "Ядзакі” в Ужгороді розрахований на дві з половиною тисячі робочих місць. Тобто, є підприємства, які відіграють значну роль у соціальному та економічному житті регіону”.

За словами Нуссера, керівництво області звернулося до уряду з пропозиціями залишити преференції для тих фірм, які успішно працюють. На його думку, слід зберегти якщо не всі пільги, то хоча б ті, які дають підприємствам можливість працювати і бути конкурентоздатними на ринку.

З огляду на ситуацію, що склалася, західні аналітики знову почали говорити про необхідність встановлення в Україні стабільних рамкових умов. Як зазначив координатор групи німецьких експертів при українському уряді Ларс Гандріх, підприємці повинні знати, що на них очікує і на що вони можуть розраховувати.

”У цьому сенсі в Україні ще бракує конкретних заяв. Ми не знаємо, як розвиватимуться тарифи, митні збори, зарплати, податкова система. Все поки що дуже нестабільне і якесь незрозуміле. Інвестори більш за все не люблять нестабільності. Займатися бізнесом – це вже сама по собі ризикована справа, але якщо ще й рамкові умови постійно змінюються, то це означає додатковий ризик”.

Водночас Ларс Гандріх висловив сподівання, що тривалої шкоди від таких непопулярних рішень все ж таки не буде. Однак він порадив українському керівництву якомога швидше визначитися стосовно своєї економічної стратегії та перспектив розвитку. Подібна думка пролунала і від члена правління німецької компанії ”Леоні” Уве Ламана. ”Якщо в країні забезпечуватиметься стабільність правої системи - йдеться, наприклад, про право власності на нерухомість та землю, а також про згадані раніше митні та податкові правила, - якщо українське законодавство орієнтуватиметься на західні стандарти, тоді Україна справді матиме позитивні перспективи як інвестиційна країна”, - переконаний Уве Ламан, член правління німецької компанії "Леоні".

Володимир Медяний