Реформа пенітенціарної системи: проблеми залишаються

Проект першого в історії України закону "Про пенітенціарну систему" може бути ухвалений в першому кварталі цього року, вважають в міністерстві юстиції. Там цей документ називають "фундаментом, на якому буде в подальшому будуватися пенітенціарна система". Правозахисники та експерти з цим погоджуються, але вказують на низку неприйнятних норм, які суперечать принципам європейського права та які слід виправити під час опрацювання проекту закону у парламенті.

"Мета - реабілітація і ресоціалізація"

Заступник міністра юстиції України Денис Чернишов в інтерв'ю DW нагадав, що внесений восени минулого року до Верховної Ради проект закону "Про пенітенціарну систему" не має аналогів в українській історії. За словами урядовця, документ кардинально змінює саму концепцію системи. "Вперше за роки незалежності України ми говоримо, що мета і місія пенітенціарної системи - це не виконання покарань, а реабілітація і ресоціалізація", - наголосив Чернишов.

Серед проблем, які існують у пенітенціарній системі, він назвав незадовільні умови утримання в закладах позбавлення волі та проблеми з інтеграцією в суспільство тих осіб, які відбули термін покарання: наданням їм допомоги в пошуку роботи і житла, щоби попередити подальші рецидиви та конфлікти із законом. На вирішення цих проблем, зокрема, і спрямований проект закону. 

Утім, документ, на думку правозахисників, має і свої недоліки. Зокрема, директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров у коментарі DW вказав, що вважає неприйнятними такі норми проекту, як запровадження інституту пенітенціарних слідчих, які будуть підконтрольні самій пенітенціарній системі, без будь-якого контролю ззовні.

Прогресивні норми

Свою чергою, фахівець з юридичних питань Консультативної місії Європейського Союзу Вадим Човган сказав DW, що початково розроблений Мін`юстом варіант законопроекту практично не змінював структуру пенітенціарної системи та лише закріпив права і обов'язки тюремного персоналу та його соціальне забезпечення. Але громадським експертам вдалося внести до тексту посилення ролі служби пробації, яка передбачає можливість відбування покарань поза тюремними установами, а також створення будинків реінтеграції, де можуть оселятися люди після виходу на волю.

На думку Човгана, документ зменшує умови для корупції під час умовно-дострокового звільнення через запровадження напівавтоматичної системи презумпції звільнення. Впроваджується можливість дострокового звільнення для деяких засуджених до довічного позбавлення волі, що відповідає стандартам Європейського суду з прав людини. "Згідно з практикою європейських країн, кількість рецидивів серед цієї категорії нижча, ніж серед інших", - зазначив експерт.

Одним з досягнень він вважає і передбачене документом встановлення громадського контролю за слідчими ізоляторами. Для службовців пенітенціарної системи встановлюється збільшена відпустка і забезпечується ранній вихід на пенсію. "Це принциповий стимул, бо зарплати в цієї категорії нижчі, ніж в усій правоохоронній системі", - зазначив Човган.

Спадок тоталітарного режиму

Серед проблем, що залишаються та які не вирішуються у чинній редакції проекту закону, експерт назвав пенітенціарних слідчих та статтю Кримінального кодексу, яка передбачає покарання засуджених за злісну непокору, що, на думку Човгана, відкриває можливості для зловживань з боку персоналу пенітенціарної системи. До проблемних аспектів відноситься також збереження відповідальності за передачу в'язням заборонених предметів, у переліку яких і досі залишаються, наприклад, кольорові олівці. "Нашу пенітенціарну систему слід цілковито очистити від того, що залишилося від Радянського Союзу", - переконаний експерт.

Денис Чернишов та опитані експерти визнають, що основною проблемою є відсутність фінансування реформи пенітенціарної системи. Бракує коштів на навчання та переатестацію персоналу, оплату праці, будівництво нових і реконструкцію існуючих будівель, закупівлю медичного обладнання та забезпечення якісного харчування в'язнів, вказує заступник міністра юстиції. Він повідомив, що наразі Україні в цьому допомагає Рада Європи та інші міжнародні організації. А міністерство проводить переговори з місцевою владою великих міст, які після децентралізації почали отримувати додаткові доходи.

Особлива увага суспільства привернута до 11 слідчих ізоляторів (СІЗО) по всій території України. "В них утримується до 60 відсотків людей, які ще не визнані судами злочинцями, а лише перебувають під слідством", - розповів Чернишов. Він визнав, що ці споруди вже давно не мають елементарних санітарних норм для утримання в них людей.

Нелюдські умови ув'язнення

Правозахисник Євген Захаров і представник Консультативної місії ЄС Вадим Човган стверджують, що ув'язнені в Україні фактично позбавлені не лише задовільних умов утримання, а й нормального харчування і медичного обслуговування. За словами Човгана, вони також "за мовчазної згоди персоналу" потерпають від насильства з боку неформальних лідерів кримінального світу.

За даними Мін'юсту, Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) навесні минулого року задовольнив 344 скарги українців на порушення їхніх прав, серед яких значна частка скарг стосувалась умов ув'язнення. За ними держава сплатила майже мільйон євро компенсацій. На розгляді ЄСПЛ залишається ще понад 18 тисяч скарг українців.

Залишається багато питань і до ставлення до ув'язнених з боку працівників пенітенціарних установ. Денис Чернишов стверджує, що інспекції системи, проведені Міжнародним комітетом Червоного Хреста на Європейським комітетом проти катувань, не зафіксували жодної скарги на побиття в'язнів персоналом. Але Вадим Човган вважає цю заяву некоректною. "Згідно з принципами своєї політики, Червоний Хрест не оприлюднює своїх звітів, а звіт Комітету проти катувань ще не оприлюднений", - сказав експерт. Він вважає, що в українській пенітенціарній системи "як били, так і продовжують бити". Але кількість цих випадків зменшується завдяки відкриттю минулого року доступу до системи для громадськості. "Найкращий запобіжник від насильства проти ув'язнених - інформаційна прозорість". - переконаний експерт.