Прощання з рукописним шрифтом?
21 квітня 2015 р.
Кожен другий хлопчик у німецьких класах має серйозні проблеми з почерком; серед дівчаток - кожна третя. Ці дані представило перше масштабне дослідження ситуації з почерком у Німеччині. Причиною цього є погіршення дрібної моторики у школярів, яка і дозволяє писати від руки, переконаний Йозеф Краус, президент Німецької спілки вчителів. "Моторика великих пальців розвинена найкраще, що є наслідком гри у відеоігри", - сказав Краус під час представлення дослідження у Берліні. А от письмо тренують надто мало. Цифровий стиль життя у дитячих кімнатах сприяє тому, що старі базові навички занепадають.
Краус викриває також "гріхи політики і педагогіки проти культури письма" - наприклад, відмову від диктантів та мода на тести множинного вибору. Він вбачає і провину надмірно обережних батьків, чиї діти більше не можуть розкрити у повній мірі свої можливості у тому, що стосується моторики.
Почерк є проявом особистості
Нині у Німеччині вже навіть є офіційні плани відмовитися від рукописного шрифту. Принаймні деякі федеральні землі - рішення у сфері освіти у федеративній Німеччині кожна земля ухвалює самостійно - намагаються протягом тривалого часу знайти шляхи полегшити навчання письма дітей. Так досі вони спочатку вчили друкований шрифт і лише після цього - рукописний шрифт, таким чином самостійно розвиваючи власний почерк. Цей обхідний шлях може відійти у минуле: діти вчитимуть схожий на друкований "базовий шрифт" і відразу ж - поєднувати літери та вільно писати.
Проти такого тренду виступає, зокрема, очільниця міністерства освіти Саксонії Брунгільда Курт. Дигіталізацію неможливо стримати, погоджується міністерка, однак саме тому школи і повинні приділяти більше уваги, "щоб школярі розвивали читабельний та індивідуальний почерк". Адже, говорить Курт, почерк є "проявом особистості" та потребує структурованого мислення.
Авторучки витіснили завитки
Шрифт завжди був виявом стану технологічного та політичного прогресу. Коли 100 років тому авторучка почала свою тріумфальну ходу та витіснила пера, звичні доти різноманітні прикраси літер стало не так зручно виписувати. Адже перо було гнучким, на відміну від металевого пера авторучки. Тому почали вчити винайдений у 1914 році у Пруссії шрифт Зюттерліна з суттєво меншою кількістю завитків.
Цей шрифт було скасовано націонал-соціалістами. За їхнього панування викладався лише латинський шрифт, оскільки його могли легше читати в окупованих країнах. Із "зюттерліном" зник останній німецький шрифт.
Взагалі ж німецьким шрифтом протягом майже 600 років писали у всіх німецькомовних землях. Його коріння сягає ще 1450 року, коли Йоганнес Ґутенберґ з Майнца винайшов друкарський верстат. Свого часу цей винахід викликав кардинальні структурні перетворення: використання письма більше не було прерогативою еліт.
Виникнення та поширення інтернету нерідко порівнюють саме з цією середньовічною революцією. Адже воно може мати подібні наслідки. Президент спілки вчителів Йозеф Краус бачить небезпеку нового суспільного розколу, якщо письмо від руки буде занедбуватися. а перевагу віддаватимуть цифровому набору текстів.
iPad замість зошита
У Нідерландах політики пішли у сфері освіти куди далі. У спеціальних iPad-школах, або "школах Стіва Джобса", діти вчать матеріал індивідуально за комп’ютером. Шрифт обмежується лише друкованим варіантом.
Але більшість німців не хоче такого: опитування, проведене Інститутом Алленсбаха у березні, показало, що дві третини громадян вважають важливим, аби діти крім друкованого шрифту вчили ще й рукописний.
З іншого боку, постійно лунають розповіді вражених батьків, наскільки інтуїтивно їхні діти знають, як поводитися з електронними приладами. Чи функціонує передача знань при цьому простіше та швидше? Через брак даних відповідей на ці питання поки немає.
Загрози електронного письма
Партія піратів, яка виступає за цифровий перехід, звертає увагу на ще один аспект: з розвитком дигіталізації школярі повинні здобувати відповідні компетенції, наприклад, шифрування документів для ускладнення нагляду. "Разом з тим необхідно поглиблювати усвідомлення необхідності захисту даних", - закликає депутатка парламенту землі Північний Рейн-Вестфалія Моніка Піпер.
Речник Партії піратів з освітньої політики Міхаель Кіттгаус вимагає введення у школах посади відповідального за захист даних, оскільки з електронними документами завжди існує небезпека отримання до них доступу сторонніми особами.
Але і пірати не бажають відмови від рукописного шрифту. Це базова навичка, яка не потребує жодних додаткових засобів, окрім лише ручки, вважає Кіттгаус. Але значення рукописного шрифту зменшуватиметься, додає Піпер. Утім, дискусія "або-або" не ведеться. Натомість слід розглядати питання про те, чому служить письмо від руки та для чого воно потрібне. Довгі листи - це застаріла модель, а от записки або списки покупок - зовсім ні.