За єврейською культурною спадщиною – до Чорнобиля

Подібно до атому водню, що несе знання про усю речовину, з кількох краплин людської пам’яті можна відтворити історію цілого поселення. Так вважають засновники проекту «Атоми пам’яті» - представники Українського союзу єврейських студентів та члени Асоціації випускників шведського інституту юдаїки Paideia. Від 2010 року вони вивчають культурно-релігійну спадщину 30-кілометрової зони відчуження. Робота полягає у картографічному відтворенні іудейських поховань і храмів та документації свідчень старожилів щодо розвитку єврейських поселень регіону, що колись входив до “межі осідлості” євреїв, розробленою імператрицею Єкатериною ІІ.

Координатор проекту Костянтин Перцовський розповідає про символіку назви, яка несе головну ідею експедицій: «Відомий багатьом, після Чорнобильської катастрофи період напіврозпаду або повного розпаду тієї чи іншої речовини: урану, плутонію - але в пам`яті, на жаль, період «напіврозпаду» ще менший. І уран лишатиметься в ґрунті тисячі років, а пам'ять, якщо її не зберегти, щезне досить швидко.»

Колективний проект

Проект втілений у рамках програми Geschichtswerkstatt Еuropa за підтримки німецького Фонду “Пам`ять, відповідальність, майбутнє” (EVZ), який надав не лише фінансовий, а й організаційний та методологічний супровід.

Креативний підхід до збереження пам`яті за допомогою мистецтва забезпечили німецький скульптор і художниця Маріон Канеманн та польський музикант Пьотр Мірскі. Натхнені побаченим у зоні та спілкуванням з єврейськими старожилами, вони творять художні та музичні твори, які презентуватимуть і в Україні, і за кордоном. Крім того, до команди ввійшли співробітник Дому Анни Франк у Нідерландах Сергій Кульчевич, дослідники юдаїки Фабіан Сборовські та Олександр Бобровський, історик Олена Кушнір, етнографи Олексій Красницький, Вікторія Годік.

Нові знахідки

Подібна ініціатива з вивчення єврейської спадщини у зоні відчуження навколо ЧАЕС утілена уперше: хоча схожі експедиції від часу незалежності відбуваються у різних куточках України, на Чорнобильщину до проекту «Атомів пам`яті» не навідувався ніхто.

У ході експедиції ідентифікували синагогу, що нині слугує військкоматом, дослідили єврейську архітектурні пам`ятки та кладовища села Базар, Горностайполя, містечка Поліського та Чорнобиля. В останньому знайшли донині невідому могилу помічника Ісроела Дов Бера – одного з хасидських святих. На цих знахідках в подальшому можуть базуватися дослідження з перетворення «раю для сталкерів» у місце релігійного паломництва, - вважає Костянтин Перцовський: “Сподіваємося, що колись паломники повернуться сюди і будуть їздити туди так само з усього світу і це місце буде не менш відомим, ніж Умань. Можливо, це стане однією з можливостей для розвитку цього регіону, для того щоб він став туристичним не тільки як місце радіаційної катастрофи, але цікаве з культурної і релігійної точки зору місце”.

Зі знахідками експедицій у вигляді фотоінсталяцій та стендів вже ознайомили Литву, далі на черзі - Швеція та, можливо, Німеччина. У Києві виставка «Атомів пам’яті» запланована на червень у музеї Чорнобиля.

Автор: Євгенія Вятчанінова
Редактор: Роман Гончаренко