Нема корупції - не треба віз
16 травня 2014 р.Чотири закони, які, за словами української владної верхівки, були останньою перепоною перед фінішною смугою на шляху до запровадження безвізового режиму між Україною та ЄС, були прийняті ще у вівторок, 13 березня. Тоді парламентом, зокрема, були ухвалені законопроекти щодо вдосконалення сфери захисту прав біженців, боротьби з корупцією, діяльності омбудсмена із захисту персональних даних, а також протидії дискримінації в Україні.
Спікер парламенту, в.о. президента України Олександр Турчинов поквапився заявити про те, що безвізового режиму з ЄС Україні можна чекати вже до кінця цього року. Оптимізм влади в Києві, на диво, розділяють і експерти. "Я вперше можу сказати, що підстави для таких заяв з'явилися", - каже в бесіді з DW Ірина Сушко з громадської ініціативи "Європа без бар'єрів" . І хоча експерт дещо тверезіше оцінює можливі терміни фактичного скасування віз для українців, вона переконана: "Якщо подальша робота уряду буде відбуватися злагоджено, синхронно, буде політичний консенсус, то цілком можливо, що позитивне рішення буде прийняте ЄС на початку 2015 року. Але я знаю, що сам факт безвізового режиму може стати реальністю навесні наступного року."
Головне завдання - боротьба з корупцією
Подальша робота, перед якою стоїть уряд в Києві, за словами Сушко, передбачає, в першу чергу, імплементацію нових інструментів боротьби з корупцією. Ідеться, зокрема, про появу органів, які би могли впливати на формування антикорупційної політики. "І ці органи мають бути незалежними, з функціями попереднього розслідування тощо", - каже експерт.
Виконавчий директор Transparency International Україна Олексій Хмара – один із тих представників громадськості, які були залучені до розробки прийнятих парламентом антикорупційних законопроектів. За його словами, прийняті документи – не ідеальні, проте становлять певний компромісний варіант між очікуваннями громадських активістів та парламентарів. Як приклад він наводить зміну міри відповідальності за неправдивий зміст майнових декларацій державними службовцями. За словами Хмари, раніше такої відповідальності не існувало взагалі, сьогодні ж закон за недостовірність подібних даних передбачає штраф або дисциплінарну відповідальність. Проте розмір цього штрафу, який може доходити лише до ста доларів США, очевидно, є недостатнім, каже експерт у бесіді з DW.
"Конфлікт інтересів - тотальна проблема"
Та першочерговими наступними завданнями для боротьби з корупцією в Україні Хмара називає створення двох інституцій – антикорупційного бюро та агентства з етики публічної служби. Завданням першого має стати незалежне розслідування випадків корупції держслужбовців усіх рівнів, останнє ж має опікуватися попередженням конфлікту інтересів, питаннями координації антикорупційної політики, питаннями аналізу майнових декларацій публічних службовців.
Робота, що стоїть перед державою і громадськістю, за словами експерта, не має кінця і краю. "Конфлікт інтересів - це тотальна проблема в Україні. Я сьогодні не знаю жодного публічного службовця рівня міністра, депутата або президента, які не мають конфлікту інтересів. А це означає, якщо агенція буде створена і працюватиме добре, то, по суті, нам треба буде змінити весь державний апарат", - каже експерт.
Чи вдасться зрушити з місця у цьому питанні? Активність громадянського суспільства додає оптимізму, каже Хміра. "За останні три місяці після формування нової парламентської коаліції та нового уряду ми змогли як громадянське суспільство проштовхнути через парламент більше законів, ніж за попередні два роки", - констатує представник Transparency International.
Ризик погіршення ситуації
Ірина Сушко попереджає, що скасування віз вже наступного року може опинитися під загрозою у разі подальшої дестабілізації ситуації в країні. "Разом із оптимістами є також велика частина скептиків, які вважають, що через політичну нестабільність і певні безпекові загрози ЄС навпаки може не захотіти з нами зближуватися до рівня безвізового режиму", - зазначає експертка. Занепокоєння, за її словами, може викликати той факт, що відкрите протистояння в Україні може призвести до зростання кількості шукачів притулку чи спроби виїжджати за кордон через внутрішньополітичні обставини. "Я думаю, що це непокоїть ЄС", - каже Сушко.