Чи виправдана критика на адресу Яреми?

У середу, 21 січня, стало відомо про ще одне суперечливе призначення у Генпрокуратурі України. Новостворене управління з розслідування корупційних злочинів, скоєних високопосадовцями, очолив колишній губернатор Житомирської області , мільйонер та фармацевтичний лобіст Павло Жебрівський, якщо вірити його ж заяві в Facebook. Сайт ГПУ з цього приводу поки мовчить.

Суперечливі призначення, корупція в ГПУ та відсутність прогресу в розслідуванні злочинів проти Майдану і відмивання коштів оточенням Януковича - основні звинувачення, які лунають на адресу нинішнього генпрокурора Віталія Яреми. Критика вилилася в проект постанови щодо висловлення недовіри Яремі, підготований комітетом Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції. "Я зобов’язаний відправити у відставку керівника ГПУ, якщо за рік після перемоги Майдану ніхто не сів за його терор, банда Януковича спокійно виводить награбоване, а корупція залишається на смертельному для держави рівні", - написав голова комітету Єгор Соболєв на своїй сторінці в Facebook.

Для внесення проекту постанови на розгляд до сесійної зали під нею повинні підписатися щонайменше 150 народних обранців. Станом на 21 січня таких поки 121. Своє бажання поставити підпис висловив також позафракційний Андрій Білецький, однак ще цього не зробив, повідомила DW прес-секретарка Соболєва. Тим не менше, ще є час зібрати необхідну кількість голосів до запланованого на 3 лютого засідання Ради.

Генпрокурор хоче в Раду

Відповіддю Яреми на звинувачення в його бік стала заява на ім’я спікера парламенту з проханням виступити перед народними обранцями. Триматися за посаду, запевняє генпрокурор, він не збирається. "Я готовий йти до Верховної Ради, звітувати. Яке рішення прийме Верховна Рада, з таким я і погоджуся", - заявив Ярема на брифінгу 16 січня.

З тих пір очільник ГПУ не змінив своєї думки, зауважив DW його старший помічник з особливих доручень Валерій Карпунцов. Він визнав, що в суспільства є запит на притягнення до відповідальності винних у злочинах проти Майдану осіб, повернення украдених коштів в Україну. "У цьому випадку є відповіді на всі питання. Якось мірою, гадаю, генпрокурор озвучить їх під час доповіді в парламенті. Питання, щодо яких штучно створюється ажіотаж, будуть зняті", - запевняє помічник Яреми. Однак усі питання щодо роботи генпрокурора, наголошує Карпунцов, "повинні вирішуватися у конституційній площині".

Критика Яреми - ще не критика ГПУ

Рішення про визнання незадовільною роботи Яреми антикорупційний комітет ухвалив більшістю, однак кілька осіб від голосування утрималися, розповідає заступник комітету Віктор Чумак. Свого підпису під постановою він ще не поставив - вагається. Але на питання про висловлення недовіри Яремі відповідає: "Скоріше так, ніж ні". За його словами, претензії виникають не щодо розслідування злочинів Майдану, а щодо кадрової політики, корупційної складової, яка залишилася в прокуратурі.

Чумак, юрист за освітою, вважає, що не варто так само жорстко оцінювати роботу всієї Генпрокуратури. "Як професіонал я бачу, що вони роблять все правильно (стосовно розслідування резонансних злочинів, - Ред.). Можливо, це робиться не так швидко, як би нам хотілося, але це відбувається з об’єктивних причин", - вважає він. За словами парламентаря, справи такого рівня складності не можливо об’єктивно розслідувати навіть за рік. Інколи на це витрачається не один десяток років: справу загибелі 15 людей під час антирадянських виступів біля Вільнюської телевежі у 1989 році передали до суду лише в 2014 році, наголошує Чумак.

Зміна генпрокурора без реформи ГПУ не допоможе

На думку політолога Віктора Тарана, Віталій Ярема - це "класичний приклад, коли система може знищити людину", навіть ту, яка хотіла боротися з корупцією та "прекрасно проявила себе під час Майдану". Його попередні заслуги, наголошує експерт, зараз знівельовані.

Таран впевнений, що депутати зможуть зібрати 150 голосів під постановою про недовіру главі ГПУ, однак при голосуванні в залі підтримки вона не отримає - багатьом депутатам відставка Яреми може бути невигідною.

Такої ж думки дотримується Віктор Чумак. Він, як і Таран, покладає надії на новий закон про прокуратуру, який набуде чинності 25 квітня. Згідно з ним, обрання генпрокурора відбувається на конкурсній основі. "Поки ми не перейдемо до конкурсної процедури вибору прокурора, ми будемо лише нагромаджувати помилки", - наголосив парламентар.

Саме новий, виборний, прокурор, на думку Віктора Тарана, може зробити прокуратуру такою, як в європейський країнах: "Цією людиною цілком може стати Віталій Ярема, якщо він зараз зробить правильні висновки".