З міліції - в поліцію: правозахисники - про реформу МВС

Нещодавно міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков презентував нову патрульну службу Києва, яка має повноцінно запрацювати з 4 липня. При цьому на розгляді у парламенті досі перебувають кілька законопроектів, які мають законодавчо забезпечити перетворення міліції на поліцію та визначити основи подальшої діяльності оновлених правоохоронних органів.

Один із основних законопроектів - "Про національну поліцію" - був прийнятий у першому читанні наприкінці травня, а зараз - на доопрацюванні в профільному парламентському комітеті. Пропозицій щодо змін до законопроекту є чимало - за даними депутата від "Народного фронту" Антона Геращенка, на останньому засіданні робоча група обговорювала аж 560 поправок до документа.

Експерти закликають до відходу від радянських практик

На внесенні змін до початкового тексту законопроекту наполягають і правозахисники - зокрема, окремі члени Експертної ради з питань дотримання прав людини та реформування органів внутрішніх справ при МВС. Фахівці виявили цілу низку положень, які, на їхню думку, не відповідають стратегії розвитку органів внутрішніх справ, - зокрема, в питаннях демілітаризації, прозорості роботи та професійної підготовки персоналу. Свій аналіз трьох законопроектів, що стосуються національної поліції та органів внутрішніх справ загалом, правозахисники виклали в розміщеному в інтернеті зверненні до депутатів.

"Законопроект не передбачає обов’язковість конкурсу для призначення на посади, чим створює умови для процвітання корупції. Відсутні зміни щодо системи професійного навчання поліцейських, їх страхового та медичного забезпечення. Натомість залишається радянська система спеціальних звань, що не дозволяє відійти від успадкованої в часи СРСР мілітаризованої моделі до побудови сервісної служби, завданням якої є служіння суспільству", - наголошує голова правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук.

Справді, у нинішній версії законопроекту йдеться про створення поліцейських комісій за участі представників МВС і громадськості, які мають проводити конкурс для відбору молодшого складу національної поліції. При цьому призначення середнього та вищого складу, схоже, може проходити й без конкурсу. Також правозахисники радять доопрацювати питання контролю за застосуванням сили та вогнепальної зброї, а також ліквідації комерційних елементів у діяльності МВС, таких як Державна служба охорони та сервісні центри. Зокрема, як зазначив у колонці на "Українській правді" один із членів експертної ради при МВС, експерт Центру політико-правових реформ Олександр Банчук, у чинному законопроекті прописана можливість використовувати вогнепальну зброю без попередження і без наявності на те обґрунтованих підстав у зоні проведення АТО.

Окрім того, в нинішньому варіанті документа залишаються такі бонуси для поліцейських та членів їхніх сімей, як безкоштовне обслуговування в медичних закладах МВС та пільговий відпочинок у санаторіях міністерства. "Це порушує принцип оптимізації структури міністерства внутрішніх справ та зберігає неефективну та надзвичайно витратну систему відомчих закладів, яка до того ж є вкрай корумпованою", - йдеться у зверненні активістів.

Поспішні реформи

Одним із тих, хто не приєднався до звернення правозахисників, є голова експертної ради при МВС та очільник Харківської правозахисної групи Євген Захаров. За його словами, під час обговорення виникали різні думки з приводу звернення, його тональності та тверджень стосовно законопроектів. "Якби це звернення було більш конструктивним, менш емоційним, то ми б його і підписали", - пояснює правозахисник. Водночас Захаров погоджується із частиною викладених у зверненні зауважень, зокрема щодо недоречності військових звань у поліції та відсутності змін у системі відомчої освіти.

При цьому правозахисники зазначають, що МВС досить поспішно працювало над законопроектами, а тому не всі зауваження членів експертної ради були враховані. "На етапі підготовки законопроектів участь громадських експертів у розробці цих документів була обмежена, відтак не були враховані багато інноваційних пропозицій. Тепер ми змушені подавати ці пропозиції вже через народних депутатів", - зазначає Матвійчук.

За словами Захарова, робота над законопроектами була досить швидкою, оскільки документи, серед іншого, закладають законодавчу основу для діяльності новоствореної патрульної служби. "Була співпраця, але поспіх був такий великий, що експерти просто не встигали за тим темпом, у якому працювало МВС", - додає він. Водночас правозахисник переконаний, що з першого разу написати ідеальний закон дуже важко. Тому варто прийняти документ, а вже потім вносити зміни до нього. "Його треба приймати, щоб почалися, щоб були забезпечені ті інституційні зміни, які зараз ідуть в міліції. Реформа МВС - це насправді не тільки і не стільки закони, а насамперед зміни інституційні: це зміни структури, системи роботи, системи оцінювання. І одразу написати бездоганний закон у цій ситуації просто неможливо", - переконаний Захаров.

На думку Матвійчук, наразі потрібно закласти передумови для подальшого впливу громадськості на хід реформи міліції. Зокрема, експертка переконана, що варто розширити функції поліцейських комісій, проводити громадські обговорення публічних звітів про діяльність правоохоронців та формувати щорічний план пріоритетів поліцейської діяльності після консультацій з місцевою владою та громадськими активістами.