"Жорсткий" чи "м'який": який Brexit обере Лондон?

Результати позачергових парламентських виборів, що відбулися у Великобританії 8 червня, свідчать, що прем'єрка країни Тереза Мей не має підтримки курсу на "жорсткий Brexit". Але що це означає і як це вплине на переговори про вихід Великобританії зі складу ЄС, які розпочалися в понеділок, 19 червня, у Брюсселі?
Однозначної відповіді немає. Навіть представник Єврокомісії на переговорах Мішель Барньє зізнається в інтерв'ю журналістам: "Я не знаю, що "жорсткий Brexit" чи "м'який Brexit" означає". Це, безумовно, дає можливість зітхнути з полегшенням численним іншим спостерігачам виходу Великобританії з ЄС, а також британським виборцям, які почуваються розгубленими через цю термінологію.

"Жорсткий Brexit" зазнав удару на виборах

Як правило,"жорсткий Brexit", який просувала Консервативна партія Терези Мей, означав, що Великобританія виходить з єдиного ринку ЄС і втрачає свої торговельні привілеї з іншими країнами-членами Євросоюзу. Крім того, Великобританія виходить з митного союзу, який регулює тарифи на товари, що надходять до ЄС і поставляються з нього. Домовленості щодо усіх цих нюансів мають бути узгоджені у новій всеосяжній угоді, яка розроблятиметься протягом наступних двох років між Великобританією і Євросоюзом.
Одна з головних мотивацій "жорсткого Brexit" - уникнути вимог ЄС слідувати "чотирьом свободам" внутрішнього ринку: гарантований вільний рух грошей, товарів, послуг і робочої сили. Прихильники "жорсткого Brexit" прагнуть обмежити в’їзд людей у ​​Великобританію. Але ЄС наполягає на тому, що жоден з чотирьох елементів внутрішнього ринку не є предметом переговорів.
Прихильники виходу Великобританії з Євросоюзу, які дуже переймалися, на їхню думку, відчутною втратою суверенітету всередині ЄС, також у захваті від обіцянки Терези Мей вийти з Європейського Суду в Люксембурзі. Втім, незрозуміло, яким чином тоді постанови Європейського Суду щодо прав громадян ЄС будуть інтерпретуватися у Великобританії після Brexit.

Вітер дме в бік "м'якого Brexit"?

"М'який Brexit" подається як 50 на 50: наполовину всередині ЄС, наполовину - ні. Це дещо схоже з "норвезькою моделлю", в якій Осло входить до єдиного ринку практично в усіх аспектах через членство в Європейській асоціації вільної торгівлі (EFTA) та Європейському економічному просторі (ЕЕА), що розширює ринок на Ісландію, Ліхтенштейн і Норвегію. Таким чином, можна мати доступ до 500 мільйонів споживачів Євросоюзу, не будучи його членом.
Втім, це вимагає від Норвегії дотримуватися всіх правил ЄС без можливості впливу на них. Крім того, Норвегія повинна забезпечувати вільне пересування людей, проти чого виступають прихильники Brexit, і сплачувати мільйонні суми в бюджет ЄС, що є також болючим питанням для британських виборців.
Швейцарія ж пропонує дещо іншу модель: це єдина країна, яка є членом Європейської асоціації вільної торгівлі, але не входить до Європейського економічного простору. Усі понад 120 угод Швейцарії з ЄС є двосторонніми. Швейцарія також дотримується більшості законів Євросоюзу, включаючи вільне пересування.

Що далі?

На думку експерта аналітичного центру Open Europe Вінченцо Скарпетто, незважаючи на те, що Мей більше не має підтримки курсу на "жорсткий Brexit", це не значить, що британці автоматично хочуть залишатися в єдиному ринку і митному союзі. "Рішення у норвезькому стилі означає, що Лондон підпадатиме під щонайменше 90 відсотків норм ЄС і залишатиметься під юрисдикцією Європейського суду в питаннях, пов'язаних із застосуванням законодавства щодо спільного ринку. А залишатися членом митного союзу означає відсутність переговорів про вільну торгівлю", - сказав у коментарі DW Вінченцо Скарпетто. Він переконаний, що на даний момент "м'який Brexit" залишається політично неприйнятним з точки зору Лондона.
З іншого боку, стверджує Саймон Тілфорд з лондонського Центру європейських реформ, голосування британців 8 червня має незаперечний сигнал. "Мандату для уряду проводити переговори щодо будь-якого Brexit, який він захоче, вже немає. Дуже важко зрозуміти, яким чином уряд зможе проштовхнути "жорсткий Brexit", - заявив він DW.
Враховуючи це, сер Пітер Вестмакотт, колишній посол Великобританії у США, закликає до нового терміну - "прагматичний Brexit".

Мей каже "ні" норвезькій моделі

Мей прагне, щоб була її власна модель - не норвезька і не швейцарська, а спеціально розроблена для Великобританії. Незважаючи на те, що Мей виступала за "жорсткий Brexit", вона також казала, що не мати "жодної угоди - краще, ніж мати погану угоду".
Представник Єврокомісії на переговорах Мішель Барньє роздратований усіма цими попередніми позиціонуваннями. Він наполягає на тому, що всі варіанти досі актуальні і переговорна команда ЄС готова до будь-якого з них, навіть до варіанту "жодної угоди". За його словами, найголовніше не "жорсткий" чи "м’який" Brexit, а щоб переговори розпочалися якомога швидше.