Що німецькі експерти очікують від парламентських виборів

З моменту вступу на посаду президента Володимир Зеленський встиг особисто зустрітися із канцлеркою Німеччини Анґелою Меркель (Angela Merkel) та продовжує контактувати з нею у телефонному режимі щодо мирного врегулювання на Донбасі. Він також сподівається незабаром зустрітися із Меркель вже в рамках "нормандського формату".

Щоправда, новий глава держави встиг отримати і порцію критики з боку західних партнерів. Так, посли країн Великої сімки (G7), до якої входить і Німеччина, критично прокоментували ініціативу Зеленського люструвати чиновників часів Порошенка.

Соціологічні опитування свідчать, що вже незабаром новий глава української держави матиме значну фракцію у парламенті, тож його вага зросте не лише в українській внутрішній політиці, але й в очах Заходу, зокрема й Берліна. DW вирішила опитати німецьких експертів, чого вони очікують від парламентських виборів в Україні.

Питання більшості

Намір Зеленського за допомогою дострокових виборів конвертувати високу особисту підтримку у голоси його партії "Слуга народу", судячи з результатів соціологічних опитувань, має високі шанси на реалізацію - розмірковує експерт німецького фонду "Наука і політика" Штеффен Галлінґ (Steffen Halling). Втім він має сумнів, що президентській полічтичній силі вдасться самостійно сформувати уряд. "З огляду на змішану виборчу систему та неможливість передбачити результати на мажоритарних округах я виходжу з того, що Зеленський буде змушений шукати коаліційного партнера", - зазначає експерт. За його словами, через заявлене новим президентом бажання співпрацювати лише з "новими політиками" найвірогіднішим кандидатом у такі партнери може бути партія "Голос" Святослава Вакарчука, що також має шанси потрапити до парламенту.

Якщо "Слуга народу" таки зможе самостійно сформувати більшість у Верховній Раді, вперше в українській історії у президента не буде противаги у вигляді необхідності домовлятися із коаліційними партнерами, зазначає  політолог Андре Гертель (Andre Härtel). "Якщо це станеться, то у Зеленського не буде інституцій, що могли б омежити його владу", - попереджає німецький доцент університету "Києво-Могилянська академія". Судова гілка влади, за його словами, продовжує демонструвати свою політизованість, яскравим прикладом чому стало рішення Конституційного суду визнати дострокові вибори Верховної Ради законними на догоду "політичній доцільності".

Штеффен Галлінґ також вважає, що концентрація влади в руках президента і його партії може стати "випробуванням" для української демократії, втім він налаштований оптимістично. За словами експерта, збереженню політичного плюралізму та втручанню олігархів в Україні сприятимуть контроль з боку громадянського суспільства та неоднорідність президентської політичної сили. "У випадку абсолютної пропрезидентської більшості це також ускладнить президенту спроби зловживати владою", - каже Галлінґ.

Питання реформ

Водночас експерт вказує й на те, що вірогідний прихід у парламент великої кількості молодих політиків може мати наслідком не лише зміну еліт, але й надати новий поштовх для процесу реформ. Втім Галлінґ визнає - досі залишається незрозумілим, які сили впливають на нового президента непублічно, та до якого спротиву готові вдатися старі політики.

Гертель, натомість, не приховує свого скептичного ставлення до шансів на пожвавлення реформ. За словами експерта, перші рішення та призначення Зеленського свідчать, що тому бракує адміністративного досвіду та стратегії. До того ж, у багатьох своїх ініціативах він робить занадто поспішні кроки. Так, замість того, аби дочекатися обрання нового парламенту та уряду та спільно із ним розробити план дій щодо Донбасу, президент діє самостійно без розуміння, якою буде внутрішньополітична реальність вже за декілька тижнів, розмірковує Гертель.

Втім, знайти виправдання проблемам із реформами Зеленському буде набагато важче, ніж попередникам, додає експерт. Адже разом із великою фракцією у парламенті Зеленський отримає і тягар одноосібної відповідальності за ситуацію у країні. "В нього вже не буде відмовок, як у інших голів держави, про те, що якісь із їхніх ініціатив не знаходять підтримки у Раді. Цікаво буде подивитися, як президент впорається із цією владою", - додає політолог.

Серед найбільш очікуваних реформ, які має провести новий парламент, експерти одностайно називають зміни у сферах юстиції, правоохоронних органів та корупції. На тлі бажання багатьох європейських політиків та бізнесменів домогтися послаблення санкцій проти Росії корумпованість українських еліт дає їм додатковий козир у цьому питанні, попереджає Гертель.

Також, за словами Галлінґа, без незалежності судів та правоохоронних органів, спроби покарання політичних попередників, що посядуть місце у парламентській опозиції, можуть сприйматися європейськими партнерами Києва як політично вмотивовані. "А будь-які види політично мотивованого переслідування будуть суперечити європейським прагненням України", - попереджає експерт.