Донецький Євромайдан
6 грудня 2013 р.Бажання мітингувати на Майдані чи палких дискусій про події в Україні в аудиторіях донецьких вишів шукати годі. В більшості своїй студенти взагалі утримуються від спілкування на політичні теми.
Студенти твердять про прагматизм
"Ніякого бажання виходити на мітинги, підтримувати чи одну позицію, чи іншу ні у мене, ні у більшості моїх одногрупників немає", - каже в спілкуванні з Deutsche Welle студент Донецького національного університету Валерій. "Який сенс виходити на барикади, ризикувати своїм життям, підставлятися під "Беркут", якщо це ніяким чином не впливає на рішення. Я думаю, що донецькі студенти більш прагматичні", - каже юнак.
Схожу позицію займає і студентка іншого вищого навчального закладу Наталія. "Ми ставимося абсолютно нейтрально до тих політичних подій, що відбуваються в Києві. Не бачу ніякого сенсу в натовпі відстоювати чиїсь інтереси та чиїсь гасла. Влада натовпу не вирішує важливі державні питання. Треба бути більш прагматичним та користуватися суто економічними аргументами. До того ж, і викладачі нам рекомендують утримуватися від участі в будь-яких несанкціонованих мітингах", - додає студентка.
Роз’яснювальна робота за участі міліції
Одна з причин пасивності студентів – те, що всі знають і розуміють: будь-які несанкціоновані мітинги контролюються владою, поділився з Deutsche Welle на умовах анонімності своїми міркуваннями викладач одного з донецьких вишів. За його словами, саме такий тотальний контроль та можливі санкції, ймовірно, і стримують студентів.
Санкцій дійсно не доводиться довго очікувати. Один з учасників донецького Євромайдану Іван Жилак сам став свідком тиску адміністрації вузів на донецьких студентів. Коли вони удвох з товаришем прийшли під стіни Донецького національного університету агітувати однолітків на підтримку всеукраїнського студентського страйку, то адміністрація вишу викликала міліцію. "Роз’яснювальна робота" миттєво була проведена і зі студентами, які зацікавилися акцією і бажали б приєднатися, розповів Іван Deutsche Welle.
Відеозвернення до однолітків
"Мені нічого боятися або ховатися. Я нічого такого не роблю, за що мені має бути соромно. Якщо відчислять з університету, це покаже тільки їхню слабкість", - вважає майбутній журналіст Сергій, який протестує на Євромайдані в Донецьку біля пам’ятника Тарасу Шевченку.
Спочатку він доволі скептично ставився до Євромайданів. "Утім, коли влада застосувала силу проти ні в чому не винних юнаків, то в мене все закипіло. Я зрозумів: якщо не зараз, то вже ніколи ми нічого не змінимо". Після кривавого розгону людей в Києві Сергій вирішив приєднатися до протестів. Він передав фрукти тим, хто мітингує в Києві. А у відеозверненні - свій привіт і підтримку від мешканців шахтарського містечка Українськ, звідки він родом. Шахтарі Українська теж підтримують протестувальників, проте вони не можуть вийти на вулиці, тому що втратять свою роботу, вважає Сергій.
Ідея відеозвернення до однолітків, що мітингують у Києві та Львові, вимагаючи європейського майбутнього, народилася серед донецьких студентів-учасників Євромайдану. "Ми хочемо показати, що, хоча Донецьк і менш чисельно підтримує євроінтеграцію та зміни в державі, однак бере не кількістю, а якістю", - поділилася з Deutsche Welle майбутній філолог Анастасія. Вона сподівається, що це відеозвернення буде поширено в соціальних мережах.
Навіть двісті людей, що збираються щодня на донецькому Євромайдані, - це добра просвітницька робота і краще, ніж взагалі нічого не робити, каже Настя. Дівчина однією з перших вийшла на донецький Євромайдан і буває там щодня. "Насправді батарейки сідають", - з гумором реагує Настя на свою застуду після стояння на морозі. Утім, коли одужає, збирається в Київ - там невеличка делегація з Донецька також встановила свій намет на Майдані Незалежності. У столиці дівчина планує взяти участь у мирній ході, що запланована на 8 грудня. Організатори Євромайдану називають майбутню акцію "Маршем мільйонів".