Пластикові відходи
22 серпня 2012 р.Пластикові відходи є невід’ємною частиною нашого життя. Нас оточують пластикові пляшки, поліетиленові пакети, меблі, електричні пристрої, упаковка харчових продуктів, будівельні матеріали та багато іншого. Багато відходів зрештою потрапляють у море. Оскільки пластик легший за воду, він плаває всюди – на однин квадратний кілометр океану припадає близько ста грамів пластику. В океанах, за приблизними підрахунками, плаває понад сорок тисяч тонн пластикових відходів. Від цього страждають, наприклад, водяні птахи, риби та черепахи. Вони помилково їдять пластик та помирають через те, що не можуть його перетравити.
Але є і такі жителі моря, які мають користь від пластику, наприклад морські водомірки ( лат. Halobates sericeus). Так само, як і їхні родичі з прісної води, ці стрункі комахи довжиною один сантиметр живуть на поверхні води. Вони легко пірнають у воду та виринають назовні. Водомірки відкладають яйця під водою, і для цього їм потрібен субстрат. Тому будь-які тверді плаваючі відходи є гарним місцем для відкладання яєць.
Пластикові відходи замінили деревину
Традиційно морські водомірки відкладали яйця на водоростях, деревині або на спинах каракатиць. «Ідеальним субстратом для відкладання яєць є пемза, яка виникає унаслідок виверження вулканів і має подібні з пластиком характеристики – вона є неорганічною і не так просто розкладається», – пояснює біолог Мартін Тіль, який вивчає морське середовище існування. Деревина, наприклад, в попередні століття була більш поширеним субстратом , адже вона широко використовувалася під час морських транспортних перевезеннях.
В той час як греблі та дамби із початку промислового розвитку в 20 столітті утримували розповсюдження всіх дерев’яних відходів, кількість пластикового сміття стрімко зросла. Сьогодні його майже в сто разів більше, ніж було в 1970-х роках. Дослідники з Інституту океанографії в університеті Ла-Хойя у Каліфорнії змогли продемонструвати, що морські водомірки тепер мають набагато більше місця для відкладання яєць. А особливо, у так званих зонах конвергенції, де об´єднується декілька водяних потоків і накопичується багато пластику.
Те, що у морських водомірок є достатньо місця для своїх яєць, ще не означає, що вони можуть нескінченно розмножуватися. Кількість продуктів харчування в Тихому океані обмежена. Крім того, в морських водомірок є конкуренція з іншими жителями зони конвергенції. «В ареалі проживання є особлива спільнота організмів, які пристосувалися до існуючих умов», – розповів Тіль, який ознайомився із дослідженням своїх колег із Каліфорнії.
Життя серед сміття
Ареал проживання спочатку заселяють водорості. Далі до них приєднуються і морські розбишаки – окрім морських водомірок, які є шкідниками, в ареалі селяться також і слизняки. «В ареалі проживання є також моховинки та інші організми. Це можуть бути маленькі риби, а можуть бути і великі, наприклад тунець», – каже Тіль. Це морське багатство також є корисним і для людини. Рибалки можуть полювати на тунця в зонах конвергенції, які багаті на рибу.
Проте є і погана сторона – через постійні припливи та відпливи хвиль та через агресивне сонячне випромінення пластик розкладається на маленькі частинки доки стає невидимим для людського ока. Більшість пластику в океанах зменшилася до розмірів мікропластику. Сьогодні дуже багато пластикового сміття є мікроскопічно маленьким вже тоді, коли воно досягає моря.
Невидимий пластик
«Більшість відходів – це синтетичні волокна із текстилю, компоненти миючих засобів, косметики та каталізаторів, які використовуються в хімічному виробництві. Також маленькі частинки автомобільних шин разом із дощовою водою потрапляють у річки, а потім у море», – розповідає Гайнц-Дітер Франке, вчений Інституту Альфреда Вегенера. Оскільки цей пластик невидимий людському оку, громадськість дуже довго ігнорувала цю проблему.
Хоча явище пластикових відходів в океані є давно відомим, поки що існує дуже мало досліджень про біологічні зміни у зонах скупчення плаваючого пластикового сміття. Також досі невідома роль бактерій у процесі розкладання. «Люди повинні пам’ятати, що цей життєвий простір, далеко в океані, дуже важко досліджувати. Ми дуже мало знаємо про екологію в цьому середовищі існування», - зауважує біолог Тіль.
Не викликає сумнівів лише одне – одні морські жителі моря мають користь від пластикового сміття, а інші – навпаки страждають. Можливе збільшення кількості морських водомірок може мати хороші наслідки для маленьких рибок, які харчуються їхніми яйцями. Для великих планктонних організмів це погано, адже водомірки харчуються планктоном.