Про Женеву зі скепсисом

Помірний оптимізм щодо результатів чотиристоронньої зустрічі з урегулювання української кризи в Женеві висловлює в одному з матеріалів британська The Independent:

"Учорашні зусилля (з урегулювання кризи) й справді виявилися "добре виконаною денною нормою", як сказав пан Керрі. Поки Україна повільно і тривожно котилася до громадянської війни, відносини між Росією та Заходом невтішно нагадували часи холодної війни. Тепер же для руху в напрямку переходу кризи в мирне русло були закладені кращі підвалини, аніж пророкували найоптимістичніші прогнози".

Та чи буде досягнуто за умови наявності сприятливого підґрунтя відповідний результат, залежить, переважно, від Росії, пише газета:

"Пан Лавров висловився на підтримку припинення насильства. Та чи дотримається Москва своїх слів, зупинивши приховану підтримку бойовиків, покаже час".

Так само невідкладно взяті на себе зобов’язання має виконувати і Київ, пише газета:

"Поки швидкий прогрес на місцях не буде очевидний уже в найближчі дні, вчорашні домовленості втратять будь-яке значення на шляху до подолання хаосу", - резюмує видання.

Із тим, що результат женевських переговорів перевищив більшість очікувань, погоджується і швейцарська Neue Zürcher Zeitung. Однак і в цій газеті наголошують на тому, що переводити подих іще зарано.

"Найближчі дні мають показати, чи готові зацікавлені сторони перетворювати слова на дії", - пише газета у своєму матеріалі. У випадку із узятими на себе зобов’язаннями з боку Києва проблем бути не має, адже українська влада ще до початку зустрічі в Женеві звернулася до сепаратистів із пропозиціями про амністію та оголосила про початок загальнонаціональної дискусії щодо принципів державного устрою.

"Натомість Кремль мусить іще довести, що він дійсно зацікавлений у деескалації кризи й має щирий намір застосувати власні важелі впливу на проросійських демонстрантів у східній Україні",-

пише Neue Zürcher Zeitung. З огляду на вчорашній виступ російського президента Володимира Путіна і його заяви про начебто історичну приналежність південно-східних регіонів України до Росії, вірити в щиру готовність Москви до подальшого мирного шляху нелегко, зазначають у газеті:

"Те, що він (Путін) після всього, що трапилося за останні місяці, дійсно зацікавлений у заспокоєнні ситуації та примиренні з Заходом, як мінімум викликає великі сумніви".

Скепсис щодо щирості намірів Кремля висловлюють і у німецькій газеті Frankfurter Rundschau:

"Надто часто за останні тижні політики в Кремлі говорили одне, а потім доручали спецслужбам та військовим реалізацію зовсім інших планів. Тим не менше, не слід забувати, що за реалізацію досягнутих у Женеві домовленостей велику відповідають несуть також і західні держави-гаранти та перехідний уряд в Києві.
Серед важливих кроків, які має зробити Київ, - забезпечити роззброєння "Правого сектору". Якщо цього не станеться, у Путіна знову з'являться аргументи, аби загальмувати деескалацію ситуації на сході України".

Окремий акцент на необхідності активних дій Києва щодо складення зброї ультранаціоналістичним "Правим сектором" у своєму коментарі зробило й інше німецьке видання Kölner Stadt-Anzeiger. Саме цей момент у газеті називають найважливішим випробувальним тестом для українського уряду.

Французька консервативна газета La Figaro також не відзначилася особливим оптимізмом, коментуючи домовленості між представниками чотирьох сторін в Женеві. Нейтралізація бойовиків на сході України та звільнення захоплених адміністративних будівель не є достатньою умовою для деескалації кризи, пише газета.

"Довготривале політичне врегулювання мусить включати в себе як мінімум три пункти: Збереження територіальної цілісності того, що лишилося від України, організація вільних виборів та проведення перемовин всередині України щодо надання більш широкої автономії східним регіонам країни."

Та деякі газети окремо зупинилися саме на проросійськи налаштованих бойовиках на сході країни. Berliner Zeitung вбачає у задачі з роззброєння сепаратистів найбільшу проблему:

"Хто мусить це тепер забезпечувати? Уряд у Києві до цього, очевидно, неспроможний, а самі сепаратисти бажання це робити не виявляють. ОБСЄ не зможе змусити "зелених чоловічків", як їх називають в інтернеті, відступити. Це підводить нас до питання номер два: чи контролює Путін сили, яким він сам розв’язав руки? Це буде видно вже незабаром".

Тим же питанням – щодо роззброєння сепаратистів – задається і Badische Zeitung з Фрайбурґа. Саме це питання газета називає вирішальним:

"Якщо Москва тримає сепаратистів на повідку, на що вказує велика кількість інформації, тоді, в першу чергу, Володимир Путін зобов’язаний їх зупинити. Проте Путін уже вкотре заявляє, що Кремль немає жодного стосунку до проросійських сил (на сході України). Це не схоже на готовність до поступок".

Наскільки вірогідним є те, що воєнізовані угрупування на сході України просто так складуть зброю, питає і північно-німецька Flensburger Blatt:

"Очевидно, що в цьому питанні вирішальне слово може сказати Москва. Але чи дійсно Кремль хоче стабілізації ситуації? Щодо цього лишається багато сумнівів".

Натомість інша газета з півночі Німеччини – Neue Osnabrücker Zeitung – дивиться на поведінку Росії під час врегулювання кризи оптимістично. Газета відзначає "готовність господаря Кремля до діалогу" і каже:

"Він (президент РФ Путін) чітко озвучив важливий момент: намагання розв’язати кризу мають іти зсередини самої України, а не від Росії чи США. Разом із женевською "дорожньою картою" в українців з'явився шанс самій розв’язати накопичені питання. Цей шанс вони мають тепер використати".