Етичне маркування

Рух за запровадження етичного маркування на товарах дістався і України. Українські екологи та захисники тварин ініціювали кампанію за позначення продукції знаком «Не тестувалося на тваринах». Молодіжний громадський рух “Модос” вже розробив відповідний законопроект та передав його депутатам нового парламенту для ознайомлення. “Люди прагнуть знати все про товар, який вони купують, зокрема чи “дружній” він до тварин”, - прокоментувала DW куратор проекту “За етичне маркування” руху “Модос” Анна Лабезна.

До слова, повна заборона на продаж косметики, яку тестували на тваринах запроваджена сьогодні у Нідерландах, Бельгії та Великобританії. Франція ж, де розташована штаб-квартира найбільшого у світі косметичного концерну L’Oreal свого часу виступала проти такої заборони. Попри це від 2009-го року у країнах ЄС майже повністю заборонено продаж такої косметики.

Лабораторні таємниці

В Україні ж захисники тварин про такі підходи тільки мріють. “У нас така країна, де тварину не вважають живою істотою. Це або робоча сила, або м'ясо, або сміття як безпритульні собаки. На них тестують все що завгодно, хоча це особливо не афішується”, - нарікає президент Всеукраїнської спілки зоозахисних організацій Ася Серпінська.

У захисників немає фактів масового використання в Україні тварин у лабораторних тестах для підтвердження якості продукції, однак вони впевнені, що хімічні засоби, добрива чи косметику на тваринах українські виробники таки випробовують. “Що ховається за лабораторними стінами можна тільки здогадуватися. Нас туди не пускають”, - наголосила Серпінська. Громадські активісти з руху “Модос”  посилаються на статистичні дані з ЄС – там щорічно в токсикологічних дослідах використовується приблизно мільйон тварин, а кожну речовину тестують приблизно на п’ятьох тисячах тварин,  пестициди – на дванадцятьох тисячах.

Тести заради безпеки

Українські виробники не заперечують, що використовують тварин для підтвердження безпечності продукції. “Це ж миші в основному, на яких тестують. В такій біологічній атестації продукту має бути зацікавлений передусім сам споживач, аби бути впевненим, що, наприклад, крем не викличе у нього алергії”, - вважає Олексій Сименський, представник Харківської науково-виробничої фірми, яка випускає косметичні засоби.

Однак опитування, проведене організацією «Модус» в усіх регіонах України свідчить, що понад 60 відсотків українців не хочуть купувати товар, який був попередньо протестований на тваринах. З них 14 відсотків вказали, що завжди звертають увагу, чи є відповідне маркування на товарі. «Я на це зараз не звертаю уваги, але переконана, що таке маркування має бути. Хай виробники роблять тести на моделях. Це безпечніше», - вважає домогосподарка Тетяна Вовк.  Разом з тим, якщо ввести це маркування на українських товарах, їхня вартість зросте як мінімум на 10 відсотків. Це збитки для виробників. І за це доведеться платити самому ж споживачеві, констатує Сименський.

Гуманний бізнес

Але „дружнє ставлення” до тварин та відповідне маркування може приносити виробникам не тільки збитки. Сергій Єфімов, власник сайту „Етичне взуття” вже три роки заробляє на тому, що продає українцям якісні чоботи та босоніжки, зроблені українськими майстрами без застосування натуральної шкіри. „Попит є. Люди хочуть носити речі вільні від жорстокості”, - наголошує він.

Громадські активісти сподіваються, що законопроект про етичне маркування знайде підтримку у депутатів, і вони проголосують за нього вже в лютому. Логотип для позначення товарів, які не тестувалися на тваринах, планують обрати за результатами відкритого конкурсу.