Енергоефективність як філософія нового опалювального сезону

Проблема економії та енергозбереження у зв'язку з політичними подіями та припиненням постачання газу з Росії стає надзвичайно актуальною. Експерти констатують, що цей опалювальний сезон "держава вже програла". Тому тепер усе залежить від самосвідомості та економності кожного українця.

Заощадливі господарі вже давно підготували свій будинок до нового опалювального сезону – утеплили вікна та встановили лічильники. А тим, хто хоче цієї зими бути в теплі і не працювати на одні лише рахунки, доведеться якнайшвидше надолужувати втрачене.

Лічильник – у кожен дім

Зима обіцяє бути складною не тільки для держави, а й для кожного громадянина, прогнозує в розмові з DW координатор енергетичної програми Національного екологічного центру України Артур Денисенко. Він наголошує, що про масштабну державну економію газу можна буде говорити тільки через наступний сезон. Нині ж держава намагається зекономити адміністративними методами. Це вже відчули на собі навіть кияни із відключенням гарячої води та газу, яких ця проблема завжди торкалася в останню чергу.

"В цілому, виходячи з отриманих з регіонів планів щодо скорочення споживання газу, ми вкладаємося у відведені державою газові ліміти, - сказав віце-прем'єр Володимир Гройсман під час засідання Кризового енергетичного штабу. - Якась область має можливість зекономити більше 30 відсотків, якась - менше". Він наголосив, що енергозбереження має стати усвідомленим бажанням українців.

Денисенко вважає, що за розумної заощадливості пересічний українець може все-таки зменшити рахунки за комунальні платежі. "Тарифи уже зросли на 40 відсотків і зростатимуть далі, - передбачає експерт, - українці не можуть впливати на тарифи, однак вони можуть впливати на свої рахунки".

Артур Денисенко радить українцям максимально швидко встановлювати лічильники на воду та газ. Процедура здається марудною, однак економія суттєва. Адже лічильники на воду за новими тарифами окупаються максимум за один-два місяці, а теплові – за два опалювальні сезони, залежно від того, наскільки велике помешкання, пояснює фахівець. Денисенко наголошує, що можна зменшити витрати в житловому секторі вдвічі, однак для цього потрібна ефективна політика держави та дієва регуляторна база.

Саудівській Аравії й не снилось

Для того, щоб підштовхнути українців до ефективного використання енергії, тобто зберегти Україну та свої гроші, вперше запущена масштабна соціальна інформаційна кампанія Energy Evolution UA, метою якої є "еволюція енергетичної свідомості українців".

Активісти наводять прості підрахунки, аби зрозуміти, в яких масштабах витрачається енергія. Щороку Україна імпортує 40 відсотків усіх енергоносіїв – газу та ядерного палива. За імпорт російського газу та ядерного палива Україна заплатила у 2013 році 150 мільярдів гривень. Тобто, кожен українець зі своєї кишені сплатив у 2013-му понад 3 тисячі гривень лише за російські енергоносії.

За рік через неефективне енерговикористання втрачається близько 185 мільярдів гривень, кажуть активісти інфокампанії. А це – 10 річних бюджетів на збройні сили. Крім того, ця сума дорівнює 8 бюджетам на освіту, 3100 км першокласних доріг (для порівняння: відстань Львів-Донецьк – 1230 км).

Артур Денисенко називає Україну країною парадоксів та пояснює, в чому головна проблема: "Держава все ніяк не усвідомлює, що навіть якщо Україна буде такою ж багатою енергоресурсами, як, скажімо, Саудівська Аравія, через аномальну енергомарнотратність та неефективність ми спалимо ці ресурси даремно".

Розумний будинок

"Розумний дім шукає розумного господаря" - так називається одна із чергових акцій громадянської ініціативи Energy Evolution UA. "Дивно, але дуже часто доводиться розвіювати стереотип, що економити енергію - це соромно або ненормально", - розповідає волонтерка ініціативи Анна Пригода. Люди з високим доходом думають, що вони спроможні оплатити будь-які витрати, люди з низьким доходом не хочуть брати на себе відповідальність та вважають, що держава повинна забезпечити їх енергією, додає вона.

Михайлина із Західної України живе в будинку на 190 квадратних метрів. Півроку тому сім'я з 4 осіб поставила в будинку лічильник. "Раніше ми сплачували по розрахунках 2900 гривень за місяць, а тепер ця сума зменшилася до 1200-800 гривень", - розповідає DW жінка. Михайлина сподівається на не надто сувору зиму, адже тоді і менше газу використовується, і, відповідно, сплачуєш за лічильником рівно стільки, скільки спожив.

Прості заходи з теплоізоляції – заклеєні щілини у вікнах, допоможуть підняти температуру повітря на 4-5 С. До речі, декоративні панелі на батареях забирають до 20 відсотків тепла кімнати, а штори та меблі біля батарей затримують його.

Здається, заходи елементарні, однак цифри вражаючі. Через недотримання таких простих правил 35 відсотків втрат енергії становлять саме втрати населення.

"Українець примудряється спожити вдвічі більше, аніж енергосвідомий норвежець і навіть ніж житель Болгарії – країни зі схожим кліматом", - не приховує здивування координатор громадянської ініціативи Energy Evolution UA Поліна Башкіна.

Неутеплені вікна та двері навстіж - це додаткові цифри в чеках за комунальні платежі, констатують активісти, а саме – зайві 2500 гривень на рік. Їх запросто можна було б заощадити, просто економніше використовуючи енергію.