Відстрочка режиму вільної торгівлі з ЄС

"Угода про асоціацію з ЄС – це щось таке, чому українці надають величезного символічного значення", - сказав в інтерв’ю DW Балаш Ярабік, експерт з питань Східної Європи з Європейського центру Карнегі. У вівторок, 16 вересня, одночасно у Києві та у Страсбурзі відбулась ратифікація угоди. Для українців це знак зближення з ЄС та "досягнення усього, за що вони боролись останні кілька місяців", – продовжив Ярабік.

Але багато хто з українців наприкінці минулого тижня вирішили, що всі їхні зусилля були марними – після того, як за підсумками тристоронньої зустрічі представників Євросоюзу, Росії та України було ухвалено рішення, що режим вільної торгівлі між Брюсселем та Києвом – ключовий розділ угоди про асоціацію – має набути чинності не раніше 2016 року. Схожі оцінки зробило і багато оглядачів на Заході.

Це поспішна оцінка, вважає Ярабік. "Провідні мас-медіа, перш за все, на Заході, але й в Україні, продовжують дивитися на все, що відбувається крізь призму Росії та начебто існуючу потребу "здобути перемогу над нею" й "перемогти Путіна". Вочевидь, що й нова українська еліта поставила би підпис під таким твердженням". За його словами, необхідно сфокусуватися не на Росії, а на Україні та оцінювати ситуацію всередині держави, а вона, на його думку, різко погіршилась.

"Це важливо не тільки тому що українці ведуть війну на Донбасі, індустріальному центрі країни, але й тому, що Україна практично на межі розпаду – її фінансове й економічне становище близьке до катастрофічного". За його словами, у загальнодоступному документі МВФ зазначено, що країні необхідні додаткові 19 мільярдів доларів тільки з метою рефінансування своїх боргів. "І це крім тих 15 мільярдів, що надані МВФ", - сказав Ярабік.

"Найкраще з можливого"

На цьому тлі домовленості між ЄС, Україною та Росією варто розглядати як низку взаємних поступок, вважають опитані DW експерти. Так, ЄС представить Києву практично безмитні тарифи для українських товарів. При цьому українці зможуть як і раніше стягувати високі митні тарифи з європейської продукції, що ввозитиметься на територію України. "Це було б неможливо у разі дії угоди про вільну торгівлю. Отже це найкраще з можливих рішень для того, щоб наповнити бюджет України", - вважає Ярабік.

Українська влада завдяки збереженню митних ставок на імпорт європейських товарів зможе заощадити, за власними оцінками, близько півмільярда доларів на рік. Така поступка не стане великою проблемою для Євросоюзу, оскільки фактично вона не змінює ситуацію, а просто є збереженням статус-кво. "ЄС втратить на якийсь час можливість безмитного експорту товарів в Україну, але імпорт все одно настільки ослаб, що це невелика проблема, з нашої точки зору", - сказав DW голова аналітичного центру Berlin Economics економіст Рікардо Джуччі.

Погрози Росії

Балаш Ярабік висловлює сподівання, що Кремль стримає свою обіцянку і все ж не стане піднімати тарифи. Росія постійно погрожує ввести додаткові, надвисокі тарифи, які, на думку експерта центру Карнегі, "просто вбили б" всю промисловість України, орієнтовану на російський ринок. До Росії йде майже чверть ( 24 відсотки), усього українського експорту, нагадав Балаш Ярабік: "Тому це і надалі дуже важливий ринок".

Сторони отримали час на врегулювання відкритих питань. Однак експерти розходяться в оцінках того, скільки з побажань Москви буде враховано Брюсселем і Києвом. "Не думаю, що будуть внесені великі зміни", - вважає Рікардо Джуччі. Свою оцінку він обґрунтував тим, що сама угода про вільну торгівлю вже укладена і змінам не підлягає. Москва - не є учасницею двосторонньої угоди, вона може лише в умовах тристоронніх зустрічей сформулювати своє "занепокоєння" з тих чи інших позицій угоди, пояснив Джуччі.
Раніше в пресі, насамперед у публікації німецької газети Süddeutsche Zeitung, з'явилася цифра в 2370 поправок, які, нібито, запропонувала внести Москва в угоду про режим вільної торгівлі між ЄС і Україною. "Я не знаю, звідки з'явилася ця цифра, - додав Ярабік. - В пропозиціях російської сторони, які я читав, йшлося про 20 відсотків всіх товарних позицій. Цифра 2370 здається мені дещо перебільшеною".