Експерти: Україна може сподіватися лише на стару радянську зброю

Потреби України в зброї та військовій техніці наразі задовольняються шляхом модернізації та ремонту накопичених на складах озброєнь, що лишилися державі у спадок від Радянського Союзу. Екс-начальнк Генштабу України, генерал-полковник у відставці Анатолій Лопата зазначив в бесіді з DW, що в Збройні сили держави завжди мали достатню кількість важкої зброї і техніки. "Але я не знаю, чому ця техніка і зброя ще не поставлена для потреб армії. Україна мала 11,5 тисяч гармат, які ніколи нікому не продавалися. Бронетанкової техніки в нас завжди було 7,5 тисяч одиниць", – нагадав Лопата.

Військові експерти кажуть, що підприємства Укроборонпрому завантажені державним замовленням і працюють по три зміни. "Але технологічний цикл створення нових озброєнь складає шість-вісім місяців. Для модернізації існуючих –дещо менше", – сказав в інтерв'ю DW директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак.

Чим компенсувати втрати

Президент України Петро Порошенко в телевізійному інтерв'ю у неділю 20 вересня визнав, що "60-65 відсотків військової техніки у частинах, що стояли на перших рубежах в зоні конфлікту, було знищено". Але додав, що ці втрати вже компенсовані і що "техніка надходить військовим для відновлення їх боєздатності". Порошенко нагадав про обіцянки щодо поставок військової техніки, які він отримав під час візитів в США і Канаду.

Деякі експерти стверджують, що намагання України отримати сучасні системи високоточної зброї були би не надто корисними для українського війська. Адже для їхнього опанування, мовляв, довелося б втрачати дорогоцінний час для навчання військового персоналу. Однак Анатолій Лопата назвав такі ствердження некомпетентними. "Сьогодні складніше опанувати смартфон, ніж навчитися користуватись високоточною зброєю. Це нормальна і безпроблемна зброя. Достатньо два тижні, щоби навчити фахівця володіти такою зброєю", – сказав Лопата.

Наразі провідні країни НАТО вирішили не надавати жодних летальних озброєнь ані Україні, ані Росії, щоби не втягуватися в збройний конфлікт, сказав в інтерв'ю DW директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець. Немає єдності і серед сусідніх з Україною держав, яким потенційно загрожує російська агресія. Так, керівниця польського уряду Єва Копач заявила, що Польща не має наміру постачати зброю Україні. Натомість польський міністр оборони Томаш Сємоняк у понеділок, 22 вересня сказав, що "польська збройна промисловість має інтерес у цьому напрямку".

Надії на поставки Заходу немає

З огляду на ці суперечки і невизначеність, Сергій Згурець не радить робити ставку на закупівлю озброєнь в країнах ЄС та Ізраїлі. "В нас є певні запаси техніки та зброї. Інша справа, що з кожною хвилею вона є щораз гірша, бо доводиться використовувати ті зразки, що перебувають в достатньо поганому стані і їхнє відновлення забирає більше часу і ресурсів", –зазначив експерт.

Він вважає, що вирішити цю проблему можна через закупівлю необхідного обладнання в країнах колишнього Варшавського договору. До аналогічної думки схиляється і Валентин Бадрак. Але він не полишає надії на те, що ці країни могли би постачати Києву і свої готові озброєння радянського зразка. А замість них отримати від їхніх союзників по блоку НАТО більш сучасну зброю. "Таким чином всі були би задоволені: країни Заходу не постачали би Україні свої воєнні системи, а країни Центральної та Східної Європи отримали би нормальні компенсації від своїх партнерів", – сказав Бадрак.