Експерти: Україна не готова виконувати свої зобов'язання
6 червня 2016 р.Позаплановий приїзд у понеділок, 6 червня, до одного зі слідчих ізоляторів Служби безпеки України (СБУ) генерального прокурора Юрія Луценка та уповноваженої Верховної Ради з прав людини Валерії Лутковської свідчить про те, що українська влада швидко робить висновки і вчиться грати за цивілізованими правилами. Таку думку у коментарі DW висловив старший аналітик групи Geostrategy Володимир Денисюк.
Експерт переконаний, що термінова перевірка слідчого ізолятора СБУ з боку генпрокурора стала прямим наслідком оприлюднення 3 червня чергового звіту Управління Верховного комісара ООН з прав людини, який охоплював період з 16 лютого по 15 травня 2016 року. У ньому говориться про те, що представники Служби безпеки України застосовували неправомірні дії щодо українських громадян, підозрюваних у співпраці з терористами, які утримувалися в слідчих ізоляторах СБУ на півдні та сході України. "Те, що відповідні органи країни оперативно реагують на серйозні факти порушень прав людини, - безперечно, позитивний сигнал, яким Київ демонструє світу готовність виправляти свої помилки", - наголошує експерт.
Денисюк також зауважив, що Москва вже зробила спробу використати дані звіту ООН для того, щоб апелювати до міжнародного спільноти, звинувачуючи українську владу у знущаннях над людьми. Проте, наголошує експерт, преамбула звіту ООН "розбиває всі аргументи росіян", бо в ній зазначається, що причиною критичного погіршення прав людини в окремих регіонах України є "присутність там російських найманців і російської зброї". Саме тому експерт вважає, що спроби російської делегації в ООН згодом використати дані цього звіту "проти інтересів України не знайдуть підтримки серед делегацій в ООН інших країн".
Грубе порушення зобов'язань
Публікація критичного звіту ООН стала продовженням скандалу довкола фактів застосування тортур в ізоляторах СБУ. Скандал спалахнув 26 травня, коли делегація підкомітету ООН із запобігання тортурам призупинила свій візит до України після того, як їм було відмовлено у доступі до місць, де, за інформацією комітету, представники СБУ катували затриманих. Через це керівник делегації, британський юрист Малколм Еванс звинуватив офіційний Київ у порушенні міжнародних зобов'язань.
У відповідь на ці звинувачення голова СБУ Василь Грицак заявив, що відмова СБУ міжнародним правозахисникам була обґрунтованою, бо у приміщеннях районних підрозділів спецслужби в Маріуполі та Краматорську, куди хотіла потрапити делегація підкомітету із запобігання тортурам ООН, не утримують затриманих чи ув'язнених.
Проте голова Центру інформації про права людини Тетяна Печончик у коментарі DW наголошує, що Україна, яка підписала факультативний протокол до Конвенції проти тортур "зобов'язана надавати доступ членам підкомітету ООН із запобігання тортурам у будь-який час і до будь-яких місць позбавлення волі". Експертка називає дії української влади щодо делегації ООН "грубим порушенням факультативного протоколу" і нагадує, що представники комітету із запобігання тортурам достроково перервали свій візит лише вдруге за час існування цієї структури (вперше такий випадок стався у 2015 році, під час роботи делегації комітету в Азербайджані).
Печончик вважає, що дії української влади "стали опосередкованим підтвердженням повідомлень про незаконне утримання людей в ізоляторах СБУ та катувань", які вже не раз з'являлися у ЗМІ. "Це виставляє Україну у дуже несприятливому світлі і показує, що держава не готова виконувати свої міжнародні зобов'язання", - констатує експертка.
Треба вміти просити вибачення
Проте Київ ще може з гідністю вийти із непростої ситуації. Передусім українська влада повинна на міжнародному рівні визнати, що припустилася помилки. Потім Україна має офіційно попросити вибачення перед комітетом ООН і запросити його делегацію ще раз відвідати країну, надавши їй доступ до всіх місць, куди вона не змогла потрапити.
Лише за цих обставин, вважає Печончик, повага до України як міжнародного партнера може бути відновлена. Вона також нагадує, що делегація комітету із запобігання тортурам за кілька місяців має оприлюднити свій звіт за результатами візиту в Україну. Проте звіт буде оприлюднено лише в тому разі, якщо на це дасть згоду українська влада.