Експерти: "Нападам на сили АТО треба давати належну відсіч"

Президент України Петро Порошенко внесе подання до парламенту щодо скасування закону про особливий місцевого самоврядування в деяких районах Донецької та Луганської областей. Про це він заявив на засіданні Ради нацбезпеки та оборони України у вівторок, 4 листопада. Водночас глава української держави зазначив, що цим кроком не скасовується відданість Києва мінським угодам. Президент пообіцяв ухвалення нового закону і призначення місцевих виборів на Донбасі на 7 грудня - однак тільки у разі "стійкого припинення вогню", відведення ворожого війська та "чіткої демаркації лінії зіткнення" згідно з Мінським протоколом".

Ці заходи проголошені Порошенком у відповідь на невизнані Києвом, Брюсселем та Вашингтоном місцеві "вибори" у самопроголошених Донецький та Луганській народних республіках, які Порошенко назвав "фарсом від 2-го листопада". Керівник центру політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко сказав в інтерв'ю DW, що метою цих підтриманих Москвою "виборів" було намагання легітимізувати сепаратизм, а також "усадити київський уряд за стіл переговорів з тими, хто називає себе лідерами "ДНР" та "ЛНР".

Однак головним наслідком донбаських "виборів" Фесенко вважає зрив більшості положень мінських угод. "Примарний шанс на врегулювання конфлікту, що був пов'язаний з Мінським протоколом, тепер фактично скасований. І саме тому виникла потреба скасування закону про особливий статус контрольованих терористами районів", - сказав експерт. Він вважає, що немає сенсу "продовжувати гратися у цю гру", якщо дотримуватись мінських угод готова лише Україна.

Московський блеф

Натомість офіційна Москва слідом за лідерами сепаратистів заявила, що "вибори" 2-го листопада не суперечать мінським угодам. Проте професор політології Олексій Гарань сказав DW, що цю тезу легко спростувати, якщо поглянути на підписаний всіма сторонами в Мінську протокол. "У пункті номер дев'ять ідеться про те, що місцеві вибори відбуваються на цих територіях за українськими законами", - сказав політолог.

Гарань вважає, що проведення цих, яке він висловився, "псевдовиборів", є лише одним з прикладів зриву домовленостей сепаратистами та Росією. "Вони не дотримуються перемир'я, на Донбас уводиться російське військо. Тобто ми бачимо порушення мінських угод по всіх статтях", - зазначив Гарань.

На його думку, під час парламентської виборчої кампанії в Україні військовим доводилось стримано реагувати на обстріли з ворожого боку. Але тепер таким нападам "слід давати належну відсіч", підвищувати боєготовність українських з'єднань та посилювати дипломатичний тиск на Москву спільно з західними партнерами.

Необхідно посилювати боєздатність

Експерт вважає, що Україна повинна бути готова до повномасштабного вторгнення російського війська, оскільки "ми маємо справу з диктатором з ірраціональним мисленням". Однак найбільш вірогідним Гарань вважає спроби ворожих сил розширювати сферу контролю територій і "тестувати Україну і Захід в очікуванні на їхню реакцію на захоплення нових населених пунктів".

На відміну від Гараня, Володимир Фесенко не очікує впродовж цілої зими жодних повномасштабних бойових дій за винятком спроби росіян "пробити коридор суходолом до Криму українським узбережжям Азовського моря".

Але найбільш вірогідним, на думку експерта, може бути спроба активних атак сепаратистів за підтримки Росії з тим, щоб змусити Захід та Україну до нових переговорів на російських умовах. "Навесні є великий ризик відновлення більш масштабних бойових дій, і нам треба готуватися жити так, як вже багато років живе Ізраїль: у ситуації, коли ворог постійно чатує біля воріт і слід бути готовими будь-якої миті дати йому відсіч", - сказав Фесенко.