Експерти: Домовленості Києва із сепаратистами "суто формальні"

Припинення вогню, заборона використання усіх видів зброї, створення 30-кілометрової "буферної зони" під контролем ОБСЄ, виведення із зони конфлікту на Донбасі всіх іноземних озброєних формувань - ось лише деякі пункти меморандуму, який представники офіційного Києва та сепаратисти нещодавно підписали у Мінську. Однак після чергових мирних переговорів значного покращення ситуації так і не відбулося, констатують опитані DW оглядачі.

"Ніякого припинення вогню на Донбасі зараз немає, активні бойові дії тривають поблизу Маріуполя, Волновахи та інших населених пунктів. Тільки іноземні безпілотники не літають, та інтенсивність обстрілів стала меншою", - констатував у розмові з DW політолог, глава Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.

Узгодили, та не все

Експерт вказав на три проблеми домовленостей Києва із сепаратистами. Перша проблема, на думку Фесенка, - переговірники не узгодили механізм реагування на порушення домовленостей. "Якщо є вогонь з одного боку, як на це реагувати? Із ким контактувати? Хто має нести відповідальність за це? Без цього домовленості, на жаль, суто формальні", - констатує експерт.

Друга проблема, на думку оглядача, полягає у відсутності чіткого графіка виконання Мінського меморандуму, зокрема у пункті про вивід іноземних збройних формувань із території України. Тоді як третя проблема, за словами політолога, - компромісне формулювання "іноземні озброєні формування", яке вживається у документі. "Росія заперечує, що там (на Донбасі - Ред.) знаходяться її війська. А це означає, що вони не беруть на себе зобов’язання їх відводити. Записали компромісний пункт, що будуть відводитися іноземні формування, а які саме, не сказано. Росія може заявити: наших військ там нема, і відведення не буде", - робить висновок політолог.

Конфлікт може "застигнути"

Київ пішов на підписання Мінського меморандуму, перебуваючи у невигідній для себе позиції, вважає директор Центру глобальної політики Вільного університету Берліна, професор Клаус Зеґберс. Після вторгнення російських військ представники України були змушені проводити переговори із сепаратистами, щоб "відвернути ще гірше" - збільшення кількості російських солдатів та найманців на Донбасі та зростання числа жертв, констатує науковець.

Водночас невиконання мінських домовленостей породжує небезпеку, того що конфлікт "застигне", погоджуються обидва експерти. "У документах, які узгодила контактна група, передбачені стабілізація ситуації на Донбасі та поступова реінтеграція цих районів у політико-правове поле України. Проблема в тому, що це не виконується. Тобто нема ніяких юридичних погоджень щодо заморожування конфлікту, але де-факто може статися саме це", - пояснює Володимир Фесенко.

Попри те, що результати роботи контактної групи більше видно на папері, ніж у реальності, опитані DW експерти вважають, що мирні переговори у цьому форматі варто продовжувати. "Поки уряди країн Заходу не готові, а вони не готові, ефективніше підтримати Україну, то переговори залишаються певною можливістю владнати кризу", - переконаний Карл Зеґберс.

Євросоюз має відреагувати подальшими санкціями

Якщо на Сході України і надалі порушуватиметься режим припинення вогню та залишатимуться російські солдати і найманці, Євросоюз має без довгих дискусій запроваджувати подальші санкції, які влучать у різні сектори російської економіки, вважає німецький експерт. Адже уже запроваджені проти Росії економічні санкції починають давати результати, зокрема у фінансовому секторі, констатує експерт. "Це ефективно. Заходу санкції теж дечого коштують. Але це єдина можливість вплинути на російське керівництво, яке зневажливо ставиться до "слабкості" та переговорів", - наголошує Карл Зеґберс.