Новообрані депутати

Верховна Рада ще не перетворилася на парламент європейського типу, однак наявність нечисельної, але активної групи політиків нової генерації дає сподівання на еволюцію в цьому напрямку. Про це в інтерв'ю DW сказав голова правління Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут. "Саме завдяки цим політикам, які цінують свій професіоналізм та політичну репутацію, блокується ухвалення одіозного закону про державні закупівлі та йде пошук компромісу із судової реформи", – вважає експерт.

Водночас, він зазначив, що парламент не здійснив прорив у боротьбі з корупцією. "Багато законів з подолання корупції були ухвалені ще попереднім складом парламенту. Вони, так само, як і зараз, були ухвалені радше внаслідок зовнішнього тиску з боку наших європейських партнерів. Я не бачу політичної волі просувати цю реформу всередині країни", – сказав Когут.

"Азаровшина" змість реформ

Реформаторським здобутком першої сесії восьмого скликання Верховної Ради є ухвалення закону по технічні регламенти та оцінку якості, який наближає критерії якості продукції українських підприємств до європейських стандартів. Так вважає експерт громадської ініціативи "Реанімаційний пакет реформ" Ярослав Юрчишин. Аналітик засмучений тим, що під час ухвалення держбюджету Верховна Рада продемонструвала старі підходи і до процедури розгляду, і до змісту цього важливого документу. Як зауважує Юрчишин, у депутатів просто не було жодної можливості оцінити якість не лише бюджету, а й законопроектів про склад нового уряду та програму його дій. "Це схоже на махрову "азаровщину" (відповідно до стилю роботи влади за часів прем’єрства Миколи Азарова – Ред.), коли парламент перетворюється на нотаріальну контору при адміністрації президента. І ця адміністрація, і Кабінет міністрів, і частина депутатів Верховної Ради й досі намагаються вживати практику попередньої влади, яка дуже далека від реформ", – констатує експерт.

Ярослав Юрчишин нарікає, що депутатам так і не вдалося ухвалити законів з децентралізації влади, не розпочата реформа публічної влади та скорочення функцій центральних органів. "В нас в цій галузі залишається шалений дисбаланс – з 300 тисяч чиновників у місцевій владі працює лише 90 тисяч, тоді, як в країнах ЄС все навпаки", – сказав експерт. Він невдоволений і тим, що депутати не змінили законодавство про вибори, щоби вони були більш прозорими та підконтрольними суспільству.

Ці реформи не впроваджені, бо парламент так і не почав роботу над реформою Конституції, "що закладала би принципи нової архітектури влади", переконаний Юрчишин. "Одразу після Революції гідності та повернення до Конституції 2006 року нам обіцяли, що почнеться серйозна робота над новою Конституцією та демократизацією політичної системи. Натомість маємо протилежну негативну тенденцію – створення нових державних органів без широкої суспільної дискусії, таких, як міністерство інформаційної політики", – зазначив експерт.

Війна і старі звички

Брак реформ в державі Ігор Когут серед іншого пояснює тим, що Україна опинилася в найскладнішій ситуації з часу здобуття незалежності через війну на Донбасі. "Треба робити скидку на важку військову, економічну та фінансову ситуацію в країні. Ми не можемо говорити по якісний законодавчий результат, якщо у Верховної Ради немає часу ані для якісної експертизи документів, ані для нормальних обговорень та дебатів", – сказав експерт.

Ярослав Юрчишин також вважає численні порушення процедури під час розгляду законів наслідком не лише традицій організації влади в минулому, а й результатом воєнної загрози та спричинених нею лих. Водночас, експерт нагадав, що багато країн в аналогічній ситуації успішно впроваджували реформи, які вкрай необхідні для збереження держави. "Але кардинальні зрушення в напрямку демократизації не відбулися через те, що більшість представників влади лише формально визнає громадськість учасником ухвалення рішень. А насправді вони роблять все, щоби не допустити до цього експертів та громадських активістів, залишити цю роботу кулуарною, а значить і значною мірою корупційною", – критикує Юрчишин.