Експерт: На повне оновлення армії піде сім років

Каски, бронежилети, прилади нічного бачення, рації, зброя - це те, чого нагально потребують українські військові у зоні проведення антитерористичної операції (АТО). Аби закупити цю продукцію, волонтери третій місяць повсюдно збирають гроші. Проте вітчизняні підприємства таку амуніцію та засоби стеження випускають в обмеженій кількості, розповів Deutsche Welle керівник Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак.

"В Україні є кілька підприємств, які виготовляють шоломи та бронежилети, але їхніх потужностей не достатньо. Виробництво систем зв’язку, тепловізорів, сучасних приладів для військової розвідки у нас не налагоджені. Все зараз потрібно закуповувати за кордоном", - констатує експерт.

Нове держзамовлення

На цю проблему звернув увагу й український президент. На зустрічі з силовиками у Слов’янську Петро Порошенко заявив, що Україна має на меті збільшити обсяги виробництва власної зброї для забезпечення потреб військовослужбовців. "Українське виробництво буде завантажене системами високоточної зброї, українськими безпілотниками, усім, чого потребує українська армія - починаючи від бронежилетів і закінчуючи тепловізорами", - наголосив Порошенко, слова якого цитує його прес-служба.

Президент зауважив, що нині Генштаб міністерства оборони та МВС готують зміни до державного оборонного замовлення. 11 липня концерн "Укроборонпром" має надати на розгляд РНБО новий варіант держзамовлення підприємствам оборонно-промислового комплексу (ОПК).

Тривалий процес

Валентин Бадрак наголошує, що до цього часу держава замовляла підприємствам ОПК лише ремонтні роботи старої військової техніки. Виділяли на це щороку близько 100 мільйонів гривень. Хоча зараз український ОПК, за належного фінансування, може забезпечити 30 відсотків потреб армії, вважає експерт.

"Для повного оновлення зброї військових сил України потрібно від 500 мільйонів до 1,5 мільярда доларів і близько семи років. Адже потужності українського ОПК зараз не настільки великі, щоб підприємства швидко освоїли такі фінансові вливання, звісно якщо вони будуть", - каже Бадрак. У пріоритеті держзамовлення має бути випуск ракетної зброї, сучасної авіатехніки, зенітно-ракетних комплексів, радіолокаційних станцій, легкої бронетехніки, переконаний він.

Закуповувати чи виготовляти?

Утім, це стосується далекої перспективи широкомасштабного переозброєння української армії. Нині ж для оснащення вояків у зоні АТО варто шукати інших можливостей, наголошують експерти. "У найкоротший термін можна закупити все необхідне у США, Ізраїлі чи інших країнах. Адже цикл виробництва зброї більший за визначені строки проведення АТО", - зазначив співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова, колишній помічник міністра оборони Олексій Мельник.

Він застерігає, аби орієнтовані на поточний момент задачі з виконання оборонного держзамовлення не дезорієнтували український ОПК. "Перш ніж взяти на розробку зразок, треба проаналізувати, чи буде потреба в ньому через два-три роки", - вказує Мельник. Водночас він переконаний, що засоби індивідуального захисту солдатів, високоточна стрілецька зброя, прилади нічного бачення, авіатехніка, безпілотні апарати та засоби зв’язку - це те, що знадобиться українським військовим і надалі.#

Фінансування під питанням

Виробництво оборонної продукції український ОПК може налагодити спільно з міжнародними компаніями, вважає Валентин Бадрак, головне, аби було належне фінансування держзамовлення. Експерт відзначає, що уряд не поспішає розраховуватися з підприємствами ОПК за держзамовлення. У травні, за повідомленням прес-служби "Укроборонпрому", уряд погасив заборгованість на 27 підприємствах-учасниках концерну на суму 138 мільйонів 200 тисяч гривень, хоча загальна сума заборгованості міноборони перед підприємствами ОПК, за інформацією українських ЗМІ, удвічі більша.

Бадрак зазначає, що підприємства українського ОПК готові постачати військовим техніку та зброю у кредит і збільшувати об’єми її виробництва, - але за умови, що уряд гарантуватиме держзамовлення на кілька років уперед. Аналітики також сходяться на тому, що комерційні банки можуть бути залучені до фінансування підприємств ОПК за умови чітко виписаної системи подальшої компенсації їхніх грошей із держбюджету.