Тінь технічного дефолту

Анонсоване 25 червня міністеркою фінансів України Наталією Яресько можливе запровадження мораторію на виплату зовнішніх боргів приватним кредиторам фахівці називають не інакше, як технічним дефолтом. Як сказав в інтерв'ю DW доктор економічних наук Олексій Плотніков, такий дефолт суттєво відрізняється від національного дефолту за всіма зовнішніми зобов'язаннями, що спричиняє руйнування цілої зовнішньоекономічної системи країни. Натомість, технічний дефолт, як зазначив економіст, не тягне за собою жодних драматичних наслідків ані для банківської системи, ані для пересічних українців та їхніх заощаджень і банківських кредитів.

За словами Плотнікова, через зловісну назву "дефолт", мораторій на виплату боргів приватним кредиторам може справити тимчасовий психологічний ефект на населення. Через це можливе зниження курсу гривні до 24 гривень за долар, але не більше. Жодного впливу на виконання державою своїх соціальних зобов'язань перед населенням технічний дефолт справити не може. "Виплати приватним кредиторам не зачіпають ані держбюджет, ані витрати бюджетної сфери. Технічний дефолт ніяк не вплине на поточне економічне становище населення", – пояснив Плотніков.

Серйозні наслідки технічного дефолту можливі лише для уряду. В такому разі Україна впродовж тривалого часу не зможе позичати гроші в приватних кредиторів, сказав в інтерв'ю українській пресі економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. Однак він нагадав, що через занадто високі процентні ставки Київ і так не позичає в приватного капіталу від 2013 року. "МВФ обіцяє продовжити кредитування України, не відмовляється від співпраці Світовий банк ... Насправді Україна може отримати від технічного дефолту позитивний ефект – не доведеться витрачати валюту на платежі за зовнішнім боргом", – сказав Жолудь.

Спокій інвесторів

"Абсолютно спокійно" ставляться до переговорів уряду з клубом приватних кредиторів та ймовірності технічного дефолту і в Європейській бізнес-асоціації (ЄБА). Директор цієї організації Ганна Дерев'янко в інтерв'ю DW сказала, що ЄБА зацікавлена, щоб ці переговори якомога швидше завершилися компромісом з обох сторін до вересня-жовтня, щоб уже тоді було зрозуміло, як виглядатиме ситуація з українським зовнішнім боргом. "Ми розуміємо, що поки це не може справити жодного впливу на банківську і валютну систему України", – сказала Дерев'янко.

За її словами, європейські інвестори та українські компанії-члени ЄБА не панікують, а навпаки, "бажають успіху міністру фінансів на переговорах". Ніхто з інвесторів не стурбований долею своїх інвестицій. "Чесно кажучи, більше питань викликає українська судова система і верховенство права в Україні, ніж заяви чиновників про можливий дефолт", – сказала Дерев'янко.

Чиї гроші?

Імена приватних кредиторів України залишаються невідомими. Від них на переговорах виступає спеціальний комітет. 29 червня Наталія Яресько в телеінтерв'ю не виключила, що частина українських боргів належить "сім'ї" екс-президента України Віктора Януковича. "Все це можливо, оскільки ці облігації можна купувати-продавати на Ірландській фондовій біржі", – заявила Яресько. В пресі з'явилися повідомлення про те, що українські євробонди належать колишньому віце-прем'єру і "гаманцю Януковича" Сергію Арбузову.

Сам Арбузов це категорично спростував. "Не приховую, було б приємно володіти 90 відсотками українського боргу – це майже 40 мільярдів доларів. Але, на жаль, найщиріші мої противники навряд чи зважаться стверджувати подібне, оскільки божевілля цього припущення очевидне", – написав на своїй сторінці в Facebook Сергій Арбузов, якого розшукує Інтерпол.