Екгард Кордес: Усі підприємства дивляться на Україну з обережністю

Голова Східного комітету німецької економіки Екгард Кордес, що лобіює інтереси понад 6000 німецьких компаній у Росії, пояснив DW, чому не вірить у силу санкцій ЄС в російсько-українській кризі й продовжує підтримувати тісні зв'язки з керівництвом РФ.

DW: Пане Кордесе, ви представляєте інтереси понад 6000 німецьких компаній в Росії, і напевно, нині, в умовах дії санкцій та загострення відносин між ЄС та Росією, у вас особливо багато справ?

Екгард Кордес: У нас зараз справді багато справ. Ми намагаємось зберегти наші канали для переговорів з Росією. Вони мають давню традицію. Ми буквально щойно повернулися з Москви, де наша бізнес-делегація зустрічалася з російським керівництвом з питань економіки. Разом ми обговорювали актуальну ситуацію. Однак ми також намагаємося підтримувати контакти і з російськими політиками.

Росія хоче, щоб санкції було скасовано, а Захід наполягає на дії санкційного режиму. Якою є позиція Східного комітету німецької економіки з цього питання?

Ми перебуваємо у політичній кризі. Політична криза має вирішуватись політичними методами. Ми визнаємо перевагу політики. Економіка виконує рішення, ухвалені політикою. Якщо політики запроваджують економічні санкції, економіка їх дотримуватиметься. Однак це один бік медалі.

Питання в тому, чи є ці санкції ефективними, чи вдається з їхньою допомогою досягнути бажаного результату? У нас щодо цього весь час були сумніви. У глобалізованому світі, у глобалізованій економіці санкції ефективні лише у тому разі, якщо усі їх дотримуються. Але у цьому випадку це не так. Якщо німецькі компанії не зможуть постачати в Росію свої товари, цю нішу відразу ж можуть заповнити інші. Китайські фірми, наприклад, уже нині намагаються зайняти місце німецьких компаній на російському ринку. Ми не віримо, що економічні санкції приведуть до бажаного політичного результату.

Але якщо не санкції, то що тоді?

Єдине, що можливо, - це те, щоб сторони конфлікту пішли назустріч одна одній і визнали, що за час усієї кризи обидві сторони припустилися помилок. Не можна вважати точкою відліку анексію Криму. Потрібно дивитись, як розвивалась ситуація до цього. Необхідно одержати загальне уявлення про ситуацію. Якщо обидві сторони підуть на компроміс, нам вдасться знайти політичне рішення для кризи. Ми повинні залагодити цей конфлікт.

Як ви оцінюєте економічні збитки, завдані економіці Німеччини внаслідок санкцій щодо Росії?

Поки що не можна оцінювати їх у цифрах. Російська економіка і без санкцій була вже ослабленою. Уже, починаючи з 2012 року, економічна ситуація в Росії розвивалась таким чином, що ми не змогли повністю використати її потенціал. Ця тенденція продовжилася у 2014 році і, так би мовити, увінчалася чинними санкціями. Неможливо встановити, яких збитків було завдано внаслідок санкцій, а яких - внаслідок ослаблення російської економіки. Але ми бачимо, що німецький експорт в Росію за перші вісім місяців цього року скоротився майже на 17 відсотків. Ми остерігаємося, що до кінця року одержимо дані про те, що обсяги німецького експорту за весь рік скоротяться на 20 відсотків.

Але, може, причина цього полягає у падінні курсу російського рубля?

Ні, безумовно, падіння рубля загострює дану ситуацію, оскільки у такому разі експорт німецьких товарів у Росію стає для Німеччини дорожчим. Можна також припустити, що падіння курсу рубля відбувається внаслідок економічних санкцій. Але більш серйозна проблема полягає у тому, що сам клімат санкцій призводить до втрати взаємної довіри торговельних партнерів.

Пане Кордесе, як сильно, за вашими даними, криза вплинула на український бізнес німецьких підприємств?

Україна має набагато менше економічне значення для німецьких підприємств, ніж Росія. Я вважаю, це зрозуміло. Економічний стан України драматично поганий. Німецький експорт в Україну цього року скоротився на 30 відсотків. В абсолютному обсязі, це, звісно, менше, ніж до Росії. Але 30 відсотків, як на мене, промовисто свідчать самі за себе.

Чи обтяжує погіршення економічних відносин з Росією також і німецькі фірми, які працюють в Україні?

Непрямо. Ми страждаємо від поганого економічного стану країни та намагаємось якось із цим обходитися, але економічне значення України для німецьких підприємств - не таке велике, як Росії.

Чи є німецькі фірми, які вже були змушені відмовитися від економічної діяльності на Донбасі, або замислюються над тим, щоб зробити це?

Ситуація на Донбасі, як ми знаємо, є неймовірно складною. Наскільки мені відомо, то повного закриття підприємств поки не відбулось, але, звісно, дуже велику увагу прикуто до того, що там діється.

Яке майбутнє очікує Донбас? Чи вірите ви в можливість західного "плану Маршалла" для Східної України, чи регіон є безперспективним у соціально-економічному сенсі?

Надія помирає останньою. Я би не сказав "безперспективним". Україна перебуває у драматично складному економічному стані. Минулого тижня я чув від одного російського голови банку, що країні потрібна така велика сума грошей, яку ніхто самотужки не подужає. І вся країна перебуває у складному стані. Потребу в грошах на наступні три роки, щоб економічно стабілізувати країну, оцінюють в 17 мільярдів доларів. Це засвідчує, які потрібні зусилля, щоб довести державу до певною мірою задовільного стану. А доки цього не сталось, усі підприємства у тому, що стосується інвестицій та інших економічних рішень, дивитимуться на Україну з великою обережністю.

Цього року набрала чинності угода про асоціацію України з ЄС. Чи можна вже сказати, що німецькі підприємства мають зиск від угоди? Як ви оцінюєте ситуацію?

Давати оцінку поки зарано. На мій погляд, важливо, щоб у довгостроковій і середньостроковій перспективі в України була ситуація, коли вона має угоду про вільну торгівлю з ЄС, але також і з Митним союзом і Євразійським Союзом. Україна, з огляду на її географічне розташування, перебуває посередині - з точки зору обох, так би мовити, економічних блоків - ЄС і Євразійського Союзу. І ми зацікавлені у тому, щоб країна могла позитивно розвивати свої економічні відносини в обох напрямках. І це вимагає зрештою також угоди про вільну торгівлю в обох напрямках.

А що може зробити для цього Східний комітет німецької економіки?

Ми безпосередньо не можемо нічого зробити. Ми ж - не політики. Єдиний засіб, який у нас є, це сила слова. І ми так використовуватимемо свої слова, щоб говорити мовою економічного здорового глузду, адже у підсумку тісні або найтісніші економічні відносини - це найкращий засіб для миру в цьому світі.