ДФС навпіл. Навіщо уряд розділив податкову та митницю

У вівторок, 18 грудня, кабінет міністрів схвалив постанову, якою роботу Державної фіскальної служби (ДФС) буде реорганізовано. З цього відомства буде утворено дві державні служби: податкову та митну. При цьому податкова міліція залишатиметься у складі податкової служби, а координувати роботу нових служб уряд буде через міністерство фінансів. Опікуватись розділенням ДФС буде спеціальна комісія, яку має очолити заступник міністра фінансів Сергій Верланов, а конкурс на посади керівників обидвох державних служб мають провести протягом трьох місяців після затвердження постанови кабміну.

Попри запевнення у тому, що цей крок поліпшить адміністрування податків та зборів, конкретних пояснень щодо того, яким чином це має допомогти, у мінфіні не надали. "Реформа ДФС створить підґрунтя для демілітаризації податкових органів, покращить якість сервісів, які надаються платникам податків, підвищить прозорість та підзвітність роботи податкових та митних органів", - цитують Верланова у повідомленні міністерства фінансів, згадуючи при цьому, що рішення уряду враховує рекомендації Міжнародного валютного фонду (МВФ).

Некерований монстр

Власне, наявність цього пункту у переліку вимог МВФ і є однією із головних причин того, що рішення розділити податківців та митників все ж було ухвалене, розповідає експерт групи "Податкова та бюджетна реформа" Реанімаційного пакету реформ В’ячеслав Черкашин. Цю ідею просував колишній міністр фінансів України Олександр Данилюк - українській стороні вдалося запевнити представників фонду у тому, що робота митниці є дуже специфічною діяльністю, не притаманною податківцям. "А після того, як цей пункт потрапив у меморандум (із МВФ, - Ред.), Україна була просто змушена доводити це до кінця", - розповідає експерт.

За його словами, доля істини у цьому підході є, адже після об'єднання податкової і митниці під дахом Міністерства доходів і зборів за часів Януковича, митний напрям перетворився на "бастарда", якому приділялося менше уваги. Керівництво із досвідом у одній із сфер, впевнений експерт, не могло однаково ефективно контролювати усі напрямки, а це перетворювало міндоходів, а потім і його наступницю ДФС у некеровану мегаструктуру. "Тому, мабуть, єдиний позитив від розділення - це може допомогти привести ці дві системи до тями", - каже Перевертаєв.

Додаткові ризики

Занепокоєння в опитаних DW експертів викликають й інші потенційні небезпеки реорганізації, зокрема майбутня доля баз даних ДФС, які зараз знаходяться у спільному користуванні відомств. На думку Олени Макеєвої - голови ради директорів аудиторської фірми "Аксьонова і партнери" та радниці міністра фінансів - бази мають зберігатися на сервері Міністерства фінансів, яке повинно на постійній основі моніторити роботу обох відомств із цією інформацією. "Як каже мій гарний знайомий, найбагатша людина - це утримувач серверу", - пояснює експертка корупційні ризики бесконтрольного користування базами даних.

Також виділення митної та податкової служб може призвести до збільшення перевірок бізнесу, адже тепер одного й того підприємця може перевіряти вже два, а не одне відомство - кожне у своїх справах, розповідає Перевертаєв.

(Не)золотий рецепт

В будь-якому разі, опитані DW експерти сумніваються у тому, що саме по собі розділення двох напрямків може відчутно покращити ситуацію у фіскальній сфері. Це вже не перша спроба реорганізувати ці відомства, розповідає Макеєва. "ДФС України, ДПС (Державна податкова служба, - Ред.) України, Міністерство доходів і зборів", - перелічує вона різні форми організації українських фіскалів за останні роки. Втім, попри зміну назв і структур, імідж українських митників та податківців не покращувався.

Експерти впевнені - приклади інших країн свідчать, що у цій сфері немає золотого рецепту, а ризики та переваги урядового кроку залежатимуть виключно від людського фактора. Макеєва запевняє: для покращення ситуації потрібно наймати співробітників на річний строк із чіткими критеріями ефективності їхньої роботи, перед переходом у нові структури проводити їхнє незалежне тестування та перевірку статків, а керівниками відомств мають бути професійні менеджери без досвіду роботи у фіскальних структурах, без політичної афіліації і з відповідним рівнем оплати.

"Якщо ж конкурс проходитиме таким саме формальним чином, як це було під час обрання головою ДФС Романа Насірова, то принципово нічого не зміниться. Хіба що фінансові потоки, які проходять крізь митницю і податкову, будуть краще контрольованими владною верхівкою", - додає Перевертаєв.