Дуда замість Коморовського: нові відносини з Україною?

Доба Броніслава Коморовського в українсько-польських відносинах добігла кінця. На зміну ліберальному і поміркованому Коморовському приходить молодий лідер націонал-консервативної партії "Право і справедливість" Анджей Дуда. Польські оглядачі не очікують від нового президента суттєвих змін у зовнішній політиці, у тому числі й у відносинах з Україною. "І Громадянська платформа, і "Право і справедливість" - це проукраїнські партії, так само як і пробілоруські", - зауважив у розмові з DW незалежний аналітик з питань Східної Європи Павел Казанецький. Цю думку поділяє й експерт польського Громадського інституту (Instytut Obywatelski) Лукаш Ясіна. "Дуда продовжуватиме курс підтримки проєвропейського курсу України", - переконаний Ясіна.

Водночас Лукаш Ясіна прогнозує, що в ролі "адвоката України" Анджей Дуда може бути не таким ефективним, як його попередник. "Поки важко прогнозувати, чи вдасться новому президенту побудувати довірливі стосунки з лідерами ЄС, такими як канцлерка Анґела Меркель і президент Франсуа Олланд", - зауважує експерт. Він нагадує, що колишній соратник і один з попередників Дуди на посаді президента Лех Качинський мав непрості стосунки, зокрема, з німецькою канцлеркою Анґелою Меркель. "Якщо Дуда таки налагодить контакт з Меркель, то це зможе піти і на користь Україні, інтереси якої в ЄС нерідко відстоює Варшава", - каже Ясіна.

Нові непорозуміння із сусідами?

Польські і німецькі ЗМІ говорять про високі шанси партії "Право і справедливість" на перемогу на майбутніх виборах до Сейму, які мають відбутися восени. Консерватори вже заявили, що прем'єром в разі перемоги стане багаторічний лідер цієї політичної сили Ярослав Качинський. Для відносин з Німеччиною це може мати разючі наслідки. Зрештою, брат загиблого 2010 року президента Леха Качинського дуже критично висловлюється на адресу Німеччини. "Меркель належить до того покоління німецьких політиків, які хочуть відновити імперську силу Німеччини", - цитує Süddeutsche Zeitung книгу Ярослава Качинського, яка вийшла друком напередодні парламентських виборів 2011 року.

Оглядачі у Польщі і Німеччині не мають єдиної думки про те, наскільки великим є вплив Ярослава Качинського на новообраного президента. "Анджей Дуда - представник молодого покоління у партії "Право і справедливість". Це покоління орієнтоване на реформи", - зауважує Павел Казанецький. На думку експерта, Дуда менш зациклений на політизації історії, ніж представники радикального крила партії. "Частина політиків від "Права і справедливості" мають відверто антиукраїнські настрої і не пропускають жодної нагоди, щоб не нагадати про волинську різанину", - констатує польський експерт.

Політизація історії - випробування для Києва і Варшави

Події на Волині 1943-1945 років досі розколюють українців і поляків. Від рук бійців Української повстанської армії загинули декілька десятків тисяч польських селян Волині. Дії польської Армії крайової у відповідь забрали життя тисяч українців. У резолюції Сейму з нагоди 70-их роковин тих подій, масові вбивства поляків українцями названо "етнічними чистками з ознаками геноциду". На такому "обережнішому" формулюванні наполягали поміркована Громадянська платформа на чолі з тодішнім прем'єром Дональдом Туском. Натомість консервативна "Право і справедливість" наполягала на тому, щоби визнати волинські події "геноцидом". "Якщо Освенцім і Майданек - це геноцид, то чому волинська різанина - це не геноцид?" - запитував тоді Ярослав Качинський.

Його соратник Анджей Дуда нині став президентом на тлі чергового витка політизації історії у відносинах з Україною. У Польщі викликає обурення ухвалений нещодавно Верховною Радою закон, яким забороняється "публічно проявляти зневажливе ставлення" до борців за незалежність, зокрема, до бійців УПА. "Прославлення тих, хто вбив сотні тисяч поляків, не поліпшить наших відносин", - заявив Дуда напередодні виборів президента. При цьому майбутній глава держави послався на оцінку кількості вбитих у волинській трагедії поляків, яку раніше висловлював його соратник Ярослав Качинський. Більшість істориків - і українських, і польських - вважають її завищеною.

"Треба говорити правду"

Експерти прогнозують, що Петру Порошенку не оминути дискусії зі своїм новим колегою щодо закону про вшанування пам'яті борців за незалежність. Цей закон викликає невдоволення не лише серед польських націонал-консерваторів, але й у лавах більш поміркованих депутатів від Громадянської платформи. "Ми очікуємо, що Верховна Рада змінить той пункт закону, який фактично забороняє дискусію про роль УПА, пам'ять про яких тепер "не можна ображати". Кожна країна сама вирішує, хто її герої. Але нас вразило те, що нам хочуть заборонити дискутувати, висловлювати критику щодо тих аспектів діяльності УПА, які є для нас неприємними", - зазначив член українсько-польської групи міжпарламентської співпраці Марцін Свенцицький у розмові з DW.

Водночас оглядач Лукаш Ясіна переконаний, що історія не стане на заваді тісній співпраці України і Польщі, якщо обидві сторони будуть продовжувати щирий діалог щодо пам'яті про важкі події минулого. "Анджей Дуда не раз говорив про те, що, коли йдеться про історичні українсько-польські відносини, треба говорити правду. І про геноцид поляків українцями, і про вбивства українців поляками", - зазначає Ясіна. Експерт нагадує, що першим президентом, який перепросив в українців за злочини, які вчинили поляки проти українців, був нині покійний соратник новообраного президента, тодішній глава держави Лех Качинський.