Дружбі кінець: Україна припинила дію угоди про дружбу з РФ

Верховна Рада України в четвер, 6 грудня, схвалила припинення дії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією. За відповідний президентський законопроект проголосували 277 народних депутатів. Згідно з проектом закону, дія договору про дружбу припиняється з 1 квітня 2019 року.

"Припинення дії Договору про дружбу, співпрацю і партнерство між Україною та Російською Федерацією звільняє Україну від будь-якого зобов'язання щодо його виконання і не впливає на права, зобов'язання або правове становище України, що виникли в результаті виконання договору до припинення його дії", - йдеться в законі.

Депутати Верховної Ради ухвалили рішення, враховуючи збройну агресію Росії проти України, яка є істотним порушенням договору про дружбу, пояснюється в документі. Також у пояснювальній записці до законопроекту зауважується, що припинення дії договору не матиме негативного впливу на ринкове середовище, права громадян та інші сфери суспільних відносин.

Завершення "дружби на папері"

Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Росією було підписано 31 травня 1997 року. Він набув чинності 1 квітня 1999 року (з моменту обміну ратифікаційними грамотами) терміном на 10 років із подальшим автоматичним продовженням так само на десятирічний термін, якщо щонайменше за півроку до закінчення терміну дії угоди сторони не заявляли про свій вихід з неї.

Саме це було вирішено зробити цього разу під час вересневого засідання РНБО. Спочатку, 17 вересня, президент підписав указ, що надавав чинності рішенню Ради національної безпеки і оборони. 24 вересня, менше ніж за тиждень до граничного терміну, Росія отримала відповідну ноту про непродовження договору. 3 грудня президент України Петро Порошенко запропонував Верховній Раді закріпити зміни, пов'язані із розірванням угоди, в національному законодавстві.

Як пояснив колишній заступник міністра закордонних справ Данило Лубківський, Погодження Ради у цьому випадку є просто виконанням процедури, передбаченої українським законодавством. "Рішення про припинення (дії міжнародних договорів, - Ред.) ухвалює орган, який дав фінальне добро, ратифікував документ. А це Верховна Рада", - зазначив дипломат.

Розірвання угоди - логічний крок

Розірвання так званого "великого" договору з Росією саме зараз є логічним кроком, переконані всі опитані DW експерти. Так, директор Дипломатичної академії імені Геннадія Удовенка при МЗС України Сергій Корсунський зазначив, що до цього вихід з угоди міг завадити Україні відстоювати свою позицію в міжнародних судах проти РФ.

Але те, що Київ формально не розриватиме угоду, а просто не подовжить її термін ще на наступні 10 років, дозволить уникнути такого ризику. "Це правильно одночасно і з точки зору справедливості, і з юридичної точки зору", - каже Корсунський. Про те, що достроковий вихід України з угоди був би "ризикованим кроком", говорить і експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Микола Капітоненко. А от якби Київ вирішив подовжити термін чинності ще на декаду, це б вже була "дурість" з боку української влади, переконаний експерт.

Які договори наступні до розірвання?

За словами українського міністра закордонних справ Павла Клімкіна, українська сторона вже припинила дію 48 договорів з Росією. Ще 40 можуть бути припинені найближчим часом. "Ми досконально переглядаємо нашу договірну базу", - зазначив міністр 29 листопада в ефірі ток-шоу "Право на владу" телеканалу "1+1".

Водночас, голова комітету у закордонних справах Верховної Ради Ганна Гопко повідомила, що членам парламентського комітету досі не вдалося поспілкуватися з українським міністром закордонних справ, аби з'ясувати, дію яких саме 40 угод планують припинити на п'ятому році російської агресії. Вона зауважила, що очікує від МЗС проведення ревізії договірно-правової бази з Російською Федерацією.

Експерти теж губляться у здогадках щодо того, які саме договори збирається розривати українське керівництво. Але й вони наполягають на проведенні "інвентаризації" угод з Росією, яка б передбачала розрахунок наслідків їхнього можливого припинення. "Я не виключаю, що є договори, які нам не вигідно розривати, і вони ще дочекаються свого застосування", - зазначає Лубківський. Таку обережність підтримує і Капітоненко. За його словами, у ситуації із РФ Україна є слабшим партнером в асиметричних відносинах, тому в значній кількості випадків втрати Києва від розірвання договорів будуть більшими, ніж російські.

Водночас усі співрозмовники DW наполягають: після захоплення Росією українських військових моряків першим кандидатом "на виліт" має бути угода щодо спільного користування Азовським морем та Керченською протокою. "Зрозуміло, що кораблі НАТО від цього, як дехто розраховує, в Азовському морі не з'являться, але це було б адекватним кроком у відповідь на дії РФ", - зазначив Капітоненко.