Brexit: Найважче попереду

Лідери 27 країн Євросоюзу у п'ятницю, 15 грудня, визнали достатній прогрес у переговорах з Великобританією щодо Brexit та вирішили перейти до другої фази. Також вони під час саміту в Брюсселі ухвалили настанови щодо другої фази переговорів. Коментуючи це рішення, президент Європейської Ради Дональд Туск зазначив, що це рішення було би неможливим без "єдності ЄС-27" та "конструктивних зусиль" британської прем'єрки Терези Мей.

Як відомо, перша фаза присвячена технічним питанням розлучення, друга - майбутньому відносин між ЄС і Великобританією. За наполяганням Євросоюзу переговори здійснюються поступово - ЄС-27 не погоджується переходити до наступної теми, поки не буде досягнуто достатнього прогресу в щодо попередньої.

Перша фаза

Перша фаза переговорів точилася довкола трьох спірних питань: прав громадян, кордону з Ірландією та фінансових зобов'язань Лондона. На узгодження цих питань їм знадобилося півроку - прориву вдалося досягти буквально останньої миті - у ніч на 8 грудня. Якби цього не сталося, то грудневий саміт ЄС не зміг би ухвалити рішення про другу фазу. А наступний черговий саміт ЄС заплановано на березень 2018 року.

Сторони домовилися, що права громадян ЄС, які проживають у Великобританії, та британських підданих, які проживають у ЄС, "залишаться тими ж" і після Brexit. Глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер пояснював, що мова йде у першу чергу про права на проживання, роботу, навчання, возз'єднання сім'ї та соціальний захист. 

Після Brexit кордон ЄС пройде між Ірландією, яка залишається в об'єднанні, та Північною Ірландією, що входить до складу Сполученого Королівства. Однак Ірландія за жодних обставин не хоче запровадження жорсткого прикордонного контролю з Північною Ірландією. ЄС у цьому цілковито підтримує Дублін.

У своїх зобов'язаннях перед Північною Ірландією, опублікованих 8 грудня, британська прем'єрка Тереза Мей пообіцяла зберегти Спільну зону пересування, іншими словами, що не будуть запроваджуватися нові кордони між Північною Ірландією та республікою Ірландія.

Одну з найзапекліших дискусій викликало питання грошей. 8 грудня Брюссель і Лондон погодили лише, що Великобританія поважатиме фінансові зобов'язання, взяті на себе за час перебування у об'єднанні. Також вони домовилися про методологію визначення кінцевої суми. Як повідомляли ЗМІ, Лондон раніше пропонував 20 мільярдів євро, у Брюсселі говорили про цифру до 60 мільярдів євро. Минулого ж тижня йшлося про 40-45 мільярдів євро, які муситиме заплатити Лондон. Слід зауважити, що жодних офіційних сум поки немає.

Перехідний період

Однак перш ніж перейти до другої фази, сторони планують погодити перехідний період. Лондон пропонує зробити його дворічним. Згідно з ухваленими на саміті настановами, протягом цього періоду у Великобританії діятиме все право Євросоюзу. Водночас британці не матимуть жодного впливу на ухвалення рішень ЄС і не будуть представлені в інституціях об'єднання.

Тереза Мей неодноразово заявляла, що Сполучене Королівство залишить єдиний ринок і митний союз ЄС. При цьому ЄС наполягає, що угода про майбутні відносини з Великобританією може бути остаточно укладена лише після Brexit. Саме тому і потрібен перехідний період. Як пояснив співрозмовник DW у німецьких урядових колах, це необхідно для того, аби не потрібно було після Brexit спершу запроваджувати митні тарифи, а потім, в разі досягнення домовленості, знову їх скасовувати.

Друга фаза

Лише після згоди щодо перехідного періоду перейдуть до наступної теми - майбутніх відносин. До березня 2018-го 27 країн ЄС планують погодити свої очікування щодо цієї теми. Також вони розраховують на те, що Лондон чіткіше сформулює, що саме він хоче. "Великобританія повинна сказати, що вона може і хоче", - наголосила канцлерка Німеччини Анґела Меркель (Angela Merkel) за підсумками саміту.

Заявку на вихід з ЄС Лондон подав у березні 2017 року. Через два роки після цього відбудеться і сам Brexit. Хоча два роки - це немалий період, існують побоювання, що сторони не встигнуть погодити все. На це вказала і Меркель, коли зауважила під час саміту, що час не чекає.

Проблеми в Лондоні

Справу ускладнює і ситуація у Лондоні. Так, британський міністр з питань Brexit Девід Девіс викликав у ЄС значне роздратування своєю недільною заявою. Говорячи про досягнуті за два дні до цього домовленості, він зазначив: "Це була радше заява про наміри, аніж річ, яка має юридичну силу".

З огляду на це, у своїх настановах Європейська Рада прописала, що переговори можуть просуватися далі, лише якщо уже взяті зобов'язання будуть поважатися у повній мірі та якомога швидше будуть закріплені юридично.

Минулого тижня Девіс збурив не один скандал. До цього він на слуханнях у комітеті британського парламенту визнав, що його уряд не провів аналізу можливого впливу Brexit на жоден із секторів британської економіки. 

А вже цього тижня уряд Мей зазнав поразки у британському парламенті. Завдяки голосам кількох консерваторів - представників партії прем'єрки - депутати нижньої палати ухвалили поправку, згідно з якою уряду, перш ніж остаточно укласти угоду з ЄС, доведеться отримати згоду парламенту.

За підсумками саміту Меркель зауважила, що більш важка фаза "ще попереду". Президент Європейської Ради Дональд Туск також заявив, що "друга фаза буде більш вимогливою, буде більшим викликом, ніж перша".

У свою чергу, Жан-Клод Юнкер так підсумував часові очікування: "Я думаю, що справжні переговори про другу фазу розпочнуться у березні наступного року. Я не можу сказати, коли ці переговори завершаться".