Чверть українських дівчат-тінейджерів зазнавали насилля

Чи достатньо відома дівчатам проблема насильства над жінками, які ознаки має насильство, як захистити себе і, зрештою, чи поширене це явище в молодіжному середовищі, упродовж року з'ясовували експертки Міжнародного благодійного фонду "Український жіночий фонд" спільно з Центром "Жіночі перспективи". Дослідження проводилося у кілька етапів шляхом анонімного опитування понад півтори тисячі дівчат у двох-фокус групах: віком 10-14 років і 15-19 років.

Опитування показало, що понад 20 відсотків дівчат до 14 років та 25 відсотків - до 19 років принаймні раз у житті на собі відчули насильницькі дії. Однак, вони визнають, що і самі чинили насильство по відношенню до інших. Щоправда, таких удвічі менше.

"Це високий, але передбачуваний показник, адже насильство серед молоді доволі поширене явище загалом у світі", - пояснила у коментарі DW керівниця проекту, юристка громадської організації Центр "Жіночі перспективи" Христина Кіт. Йдеться здебільшого про фізичне та психологічне насильство, додала вона. Хоча були анкети з відповідями про прояви сексуального насильства щодо опитаних.

Навчальні заклади - місця, де насильство особливо поширене

Експертки відзначають, що опитані доволі добре обізнані з проблемою фізичного та сексуального насильства, але інші види, як-от економічне чи психологічне насильство, дівчатам визначити складно. "Ще складніше з межами насильницьких дій. Приміром, образи на перервах, погані висловлювання на чиюсь конкретну адресу часто не сприймаються підлітками як психологічне насильство", - зазначила Христина Кіт.

Дослідження показало, що найчастіше насильницькі дії вчиняються у навчальних закладах, трохи менше на вулиці. Майже 25 відсотків зіштовхнулися з цим явищем у своїх сім'ях.

Де шукати підтримки

У випадках насильства чи загрози його вчинення дівчата до 14 років шукають здебільшого допомоги у батьків та шкільних психологів, натомість старші більш охоче діляться проблемою з друзями. На запитання, куди треба звертатися у разі насильства, респонденти здебільшого вказували правоохоронні органи, рідше соціальні служби, а вже потім громадські організації.

"Інформацію про проблему насильства дівчата здебільшого дізнаються через ЗМІ, звідси такий логарифм, коли громадські організації відходять уже на задній план, а спершу правоохоронні органи", - пояснила юристка Центру.

Цікаво, що опитані непогано орієнтуються, як себе убезпечити від насильства, як отримати юридичну чи психологічну допомогу, а от що робити уже безпосередньо після випадку - знають дуже мало. "Про реабілітаційні послуги та можливість отримати тимчасове помешкання - про це відомо небагатьом", - додала Христина Кіт.

Дослідження проводилось у дев'яти областях України: Вінницькій, Одеській, Київській, Львівській, Рівненській, Волинській, Житомирській, Кіровоградській та Запорізькій.