Дослідження: німецьким пацієнтам не дають залежуватися в лікарнях

Генрих Робер заледве може підвестися без сторонньої допомоги. Лише два тижні тому йому замінили тазостегновий суглоб і вже виписали до реабілітаційної клініки. Тут він мав би пройти відновлювальну терапію з відповідними руховими вправами та водною гімнастикою. Утім, нога пацієнта настільки набрякла, що він заледве може нею рухати. Та й шви ще не затяглися, тож ні про який басейн не може бути й мови. Виходить, що перші дні перебування в реабілітаційній клініці витрачаються на те, щоб долікувати пацієнта, що мали зробити ще безпосередньо в лікарні.

Додаткові ускладнення

"Такі випадки останніми роками стали майже правилом,- розповідає професор Бернгард Ґрейтеманн, керівник однієї з реабілітаційних клінік. - Пацієнти надходять до нас у такому стані, в якому раніше їх ніколи б не допустили до реабілітаційних процедур". У зв'язку з цим центрам реабілітації доводиться збільшувати штат лікарів та медсестер, відповідальних за загоювання та зняття швів, лімфодренаж, антибіотикову терапію тощо.

Це підтверджує також дослідження Інституту менеджменту клінік при Мюнстерському університеті, що охоплює період з 2003 по 2010 роки. Воно засвідчило, що пацієнти, яких виписують з лікарень на реабілітацію, поступають до таких центрів у дедалі гіршому стані. "Приміром, показники рухливості таких пацієнтів порівняно з 2003 роком значно погіршилися,- розповідає керівник дослідження, професор Вільфрид фон Ейфф. - Як наслідок – кількість ускладнень у процесі реабілітації зросла в кілька разів. Це стосується насамперед післяопераційних хворих із заміни суглобів на протези, а також сердечників."

Причини медичного поспіху

Виникає питання: чому такий поспіх? Хірурги пояснюють це демографічними змінами, мовляв, пацієнти стають дедалі старішими і, відповідно, менш здатними до швидкого відновлення. Утім, професор фон Ейфф не вважає це головним чинником. Він стверджує, що причина криється в тому, що часовий проміжок між операцією та початком реабілітації суттєво скоротився. "Пацієнти, які раніше могли ще кілька днів залишатися в лікарні, зі свіжими бинтами та порцією пігулок проти болю відсилаються додому",- каже дослідник.

У середньому тривалість перебування післяопераційного хворого в лікарнях становить нині на чотири дні менше, ніж раніше. Фон Ейфф пояснює це тим, що відтоді, як обрахунок за операційні послуги перевели на плату за операцію, а не за дні, проведені хворим у медичному закладі, лікарням, аби зводити фінансові кінці з кінцями, доводиться гнатися за кількістю операцій, зменшуючи загальний період перебування пацієнта на стаціонарі. Тобто, лікарні отримують за приблизно схожі операції однаковий гонорар, на який ніяк не впливає тривалість перебування пацієнта в лікарні. Тому й виходить, що німецьким лікарням нині фінансово вигідніше якнайшвидше виписувати пацієнтів , аби приймати нових хворих.

Христина Ніколайчук/ dpa, uni-muenster.de, welt.de
Редактор: Захар Бутирський