Донецька та луганська реєстрація як червона картка

Шанси на те, що його візьмуть на роботу, має лише один з десяти переселенців з донецькою чи луганською реєстрацією. Таких висновків за результатами соціологічних опитувань переселенців у Запоріжжі дійшли співробітники Центру соціальних та маркетингових досліджень міста. Центр співпрацює з відомими українськими соціологічними службами та маркетинговими компаніями і проводить дослідження в своєму місті на їхнє замовлення. "Наразі ми проводили повторні опитування серед переселенців і ситуація не змінилася. Деякі навіть сидять на шматку хліба, і більш нічого", - розповіла DW керівник центру Ольга Лихошест. "Коли ми проводимо фокус-групи з переселенцями у нас на столі завжди кава та печиво. І одна жінка прийшла з дитиною. Це бідне дитя постійно прохало це печиво. Це була жахлива картина. Тобто малюк просто голодує", - каже Ольга Лихошест.

За її словами, саме проблему безробіття переселенці ставлять на перше місце під час соціологічних опитувань. На другому місці - оренда житла. Всі ж інші проблеми більш-менш вирішуються. І адресна допомога, і медична, і безкоштовні обіди в школі - з цим все нормально, каже співрозмовниця.

Упереджене ставлення?

Остання хвиля переселенців знову продемонструвала, що, попри перемир’я, люди змушені тікати із зони АТО. Утім, дуже багато з них, не знайшовши собі ані житла, ані роботи, повертаються додому. Там принаймні є житло, пояснює Лихошест. При цьому, зазначає вона, проблема безробіття - актуальна для всієї України. Тому зрозуміло, що роботодавці намагаються в першу чергу надавати роботу місцевим мешканцям.

Переселенець Ігор, який декілька місяців марно шукав роботу, вважає, що йдеться саме про дискримінацію."Мені керівник підприємства прямо сказав, що "донецьких" не розглядає", - каже Ігор. З ним погоджується і 25-річний Олег з Донецька. Каже, зрадів, коли зміг тимчасово влаштуватися на одному з портових підприємств Одеси. Але незабаром дізнався, що в нього заробітна плата чомусь удвічі менша, ніж у інших за ту ж роботу.

Стереотипи про "донецьких"

Головну роль в питаннях працевлаштування відіграє загальна ситуація на ринку праці, підкреслює в спілкуванні з DW завідувач відділу Інституту демографії та соціальних досліджень Олексій Позняк. "Можливості ефективної зайнятості в Україні дуже обмежені. І зрозуміло, що наплив нових мешканців тільки посилює загальну соціально-економічну проблему", - зауважує експерт.

Стосовно ж можливої дискримінації, то такі факти дійсно мають місце, каже Позняк. Утім, щоб визначити, наскільки вони розповсюджені, потрібно проводити соціологічні опитування і серед роботодавців. Водночас експерт не виключає наявність упередженого ставлення до переселенців з Донбасу. На його думку, йдеться про сформовані в суспільстві стереотипи. "Декілька років саме поняття "донецькі" було наповнене певним смислом по відношенню до людей при владі. Тепер, коли йде потік переселенців зовсім іншого соціального складу, частково цей стереотип переноситься і на них. Безумовно, це негативна тенденція, і держава зацікавлена, навпаки, в консолідації суспільства", - зазначає дослідник.

Брак об’єктивних досліджень

Відкидати проблему упередженого ставлення до переселенців було б неправильно, прокоментував DW виконавчий директор соціологічного центру SOCIS Олександр Стегній. Однак для розуміння, наскільки вона глибока, поки немає серйозних соціологічних досліджень на рівні всієї країни, наголошує вчений. На його думку, при висвітленні цієї проблеми поки що занадто багато суб’єктивізму. А об’єктивна ситуація на ринку праці не тільки з донецькою, навіть з київською реєстрацією складна, зазначає соціолог. "Підприємства не можуть бути благодійним фондом для переселенців. В умовах, що існують, може йтися лише про конкуренцію на ринку праці", - каже експерт.

З цим погоджується і завідувачка відділу Інституту економіки та промисловості НАН України Ольга Новікова. За її словами, проблема упередженого ставлення до переселенців, якщо і була, то швидко відходить. "Це звичайний процес конкуренції, і, звичайно, віддають перевагу людям за їхніми здібностями", - вважає Новікова.

Потрібно подолати відчуження

Роботодавці будуть дедалі більше задіювати переселенців, оскільки вони менш перебірливі та більш зацікавлені в будь-якій роботі, вважає координатор громадської організації з допомоги переселенцям "Донбас SOS" Олександр Горбатько. Коли навколо криза, обстановка дуже загострена, і всі шукають винного в образі переселенця. Звичайно, завершення військового конфлікту та економічний розвиток держави зупинили б цю тенденцію. Однак і зараз держава сприяє вирішенню цієї проблеми, надаючи певні пільги роботодавцям за працевлаштування переселенців, зауважує Горбатько. Хоча з моменту підписання відповідного закону пройшов лише місяць і ще важко казати про покращення, утім, це значний прогрес, вважає активіст.

Звичайно, є випадки і упередженого ставлення до переселенців, і випадки, коли багато людей переймаються проблемами переселенців, допомагають їм і з житлом, і з роботою, а останні залишають після себе вкрай негативні спогади, каже Горбатько. Утім, крок за кроком буде відбуватися зближення людей, і переселенці з часом відчують, що вони не чужі в своїй країні, вважає активіст.