Дискусія щодо мовного питання у Німеччині

Дотепер Німеччина залишається єдиною з трьох німецькомовних країн Європейського союзу, в конституції якої чітко не прописаний офіційний статус мови. Загалом у 17 з 27 країн-членів ЄС національна мова закріплена конституцією. Саме тому президент бундестагу Норберт Ламмерт не розуміє обурення опонентів і не бачить жодних перепон для внесення в конституцію Німеччини наступного речення: «Основною мовою у Федеративній Республіці Німеччини є німецька». Ламмерт переконаний, що для самоствердження держави та її культурної ідентичності немає важливішого фактору, ніж мова. Рудольф Хоберг, голова Спілки німецької мови, в інтерв’ю радіостанції «Дойчландфунк» сказав, що сумнівається в ефективності запропонованого ХДС кроку: «Необхідно щось робити для німецької мови, зокрема, і в ЄС. Над цим працює Спілка німецької мови і багато інших об’єднань. Я можу собі уявити багато конкретних заходів, яких можна вжити і яких частково вживають, але простого запису в конституцію про те, що в Німеччині говорять німецькою, - замало, і від цього нічого не зміниться». Критики ідеї закріплення німецької мови у конституції побоюються, що такий крок може спричинити обмеження для мовних та національних меншин в Німеччині. Проти вже висловилася Турецька громада Німеччини. Соціал-демократи та представники Партії зелених розкритикували пропозицію як нікому не потрібний передвиборний популізм і закликали ХДС до вирішення важливіших економічних проблем.