Юрій Вітренко: Україна не буде перекривати газовий вентиль

Контракт на транзит російського газу через Україну спливає 31 грудня цього року. Переговори щодо нового фактично не ведуться. Що буде з транзитом, якщо угоди так і не вдасться досягнути, скільки російського газу можна закачати в українські газосховища та чим зумовлений новий багатомільярдний позов "Нафтогазу" стосовно "Газпрому" в інтерв'ю DW пояснив виконавчий директор "Нафтогазу" Юрій Вітренко.

Deutsche Welle: Що привело вас у Берлін?

Юрій Вітренко: Ми проводимо тут конференцію та круглий стіл, де обговорюємо актуальні проблеми транзиту газу через територію України.

Проведення таких заходів за місяць до спливання терміну контракту про транзит газу з Росії через Україну - це спроба лобіювання ваших інтересів у Європі?

Це спроба пояснити нашим європейським партнерам, що відбувається. Щоби було розуміння, що Україна залишається надійним транзитером газу в Європу. Що ми стоїмо на позиціях повної відповідності європейським правилам. І що Європа може не турбуватися щодо того, що Україна не підведе.

Буквально цими днями ви написали в Facebook, що газ, який надходить з Росії, вважатиметься безгосподарним і буде закачуватися в підземні сховища в Україні в тому випадку, якщо не буде підписано новий контракт з "Газпромом". Це офіційна позиція "Нафтогазу" та українського уряду?

Це офіційна позиція українського законодавства. Якщо газ буде надходити на територію України без документального оформлення, то ми не можемо й не будемо перекривати вентилі, припиняючи потік газу. Але при цьому українське законодавство не буде дозволяти оператору газотранспортної системи випускати цей газ кудись без документального оформлення.

Тому він буде закачуватися в підземні сховища газу як газ "невизначеного власника". Ми будемо чекати документального оформлення. Тільки після цього оператор зможе спрямувати цей газ туди, куди власник з відповідними документами скаже цей газ спрямувати.

І це офіційна позиція уряду України та "Нафтогазу", я правильно розумію?

Уряд не вирішує операційні питання, уряд формує політику. Він розробляє законопроєкти, парламент їх ухвалює, і далі відповідно до ухвалених законів має діяти оператор газотранспортної системи (ГТС). Це офіційна позиція компанії, котра транспортує газ в рамках договору щодо транзиту.

Ця позиція узгоджена з президентом Зеленським?

Президент не втручається в операційну діяльність компанії, і такі питання не узгоджуються з президентом.

Під час телефонної розмови президентів Путіна та Зеленського обговорювалося, зокрема, питання транзиту газу з Росії. Президент Зеленський перед цим радився з вами?

Ми, природно, перебуваємо в режимі постійних констультацій і з Офісом президента України, і з президентом. Але це не означає, що президент чи уряд втручаються в операційну діяльність компанії.

У Росії іноді кажуть, що "Україна краде газ з труби". Ваша пропозиція закачувати російський газ як "безгосподарний" в українські сховища не доливає олії до вогню?

Навпаки, ми якраз демонструємо, що Україна ніколи не крала газ. Ми говоримо про те, що якщо буде заходити газ без документального оформлення, тобто невідомо чий, то Україна замість того, щоби цей газ спожити або комусь віддати, буде його надійно зберігати...

Цілком? Увесь?

Увесь, цілком. Україна не буде його красти, забирати, споживати, нічого з ним робити не буде доти, доки власник не прийде з документами. Умовно кажучи: якщо у вас загублено багаж, є спеціальне відділення, котре називається Lost and Found, що знайде ваш багаж і вам його віддасть. Тут схожа ситуація. Газ буде надійно зберігатися доти, доки не буде його документального оформлення.

Скільки днів, тижнів чи місяців ви можете закачувати газ, який буде надходити без документів на територію України, як нічийний?

Є фізичні обмеження. Крім того, ми говоримо про гіпотетичний варіант взимку, а взимку газ фізично не закачується в сховища, тому треба буде робити так звані операції заміщення, тобто фізично газ зі сховища буде діставатися або не буде діставатися, там є багато технічних нюансів. Але сенс у тому, що в будь-якому разі є певні фізичні межі. Камера сховища на вокзалі чи відділення загубленого багажу теж мають обмеження.

Але я не думаю, що ця ситуація триватиме довго. Йдеться про те, що якщо буде затримка з укладенням контракту і при цьому російська сторона буде далі відправляти газ на територію України, тоді це гіпотетично може статися. Але я нагадаю, що в листі, якого "Газпром" надіслав "Нафтогазу", чорним по білому написано, що першого січня о 10-й годині за московським часом у "Газпрому" не буде підстав для того, щоб газ надходив до України.

Тож ідеться не про те, що ми будемо робити з цим газом, а про те, що "Газпром" дуже чітко вказав, що фактично перекриє вентиль. І враховуючи ті деталі, які згадані в листі (10-а ранку за московським часом), це читається як залякування або повідомлення про якийсь план. Це читаєш, і голос Левітана у вухах стоїть.

А те, що ви пропонуєте закачувати газ в підземні сховища в Україні, - це не залякування?

Ні, навпаки, ми всіх заспокоюємо. І говоримо - не хвилюйтеся, нічого з вашим газом не станеться. Якщо він буде надходити, він буде чекати на свого господаря, терпляче, коли господар прийде з оформленими документами.

І скільки газу можуть вмістити українські підземні сховища?

Приблизно вся потужність українських сховищ - від 25 до 30 мільярдів кубічних метрів. Зараз у них до 21 мільярда кубів, ми споживаємо з газосховищ, тобто взимку буде менше. Але все це - гіпотетична дискусія. По-перше, ми не хотіли нікого залякувати. Мало сказано, ми на відміну від "Газпрому" написали про це не в листі, а на Facebook, де я відповів одному з журналістів про те, що відбудеться, якщо буде надходити газ без контракту.

Щоб усіх заспокоїти - Україна не буде перекривати вентиль, Україна ніколи не перекривала вентиль. Це важливо зрозуміти. У нас немає такої традиції - виходити на телеекрани та казати: "Ми перекриваємо вентиль". Нема в нас такого. Ми просто кажемо - не переживайте. Навіть у такій ситуації газ буде терпляче чекати на свого господаря.

Як ви ставитеся до того, що Німеччина де-факто із запуском "Північного потоку-2" відбирає в України роль головного транзитера російського газу в Європу?

Йдеться не про те, хто віднімає роль головного транзитера, а про те, що транзиту через територію України не буде взагалі. Із запуском "Північного потоку-2" можна очікувати, що транзиту через територію України не буде. І Німеччина повинна розуміти, що вона таким чином сприяє економічному задушенню України.

Доходи від транзиту є дуже істотними для української економіки, а весь український та східноєвропейський газовий ринок був сформований на очікуваннях того, що газ ітиме зі сходу на захід. А такі радикальні зміни - тепер газ має йти із заходу на схід, на схід України принаймні - це загроза стабільності поставок у регіоні. І Німеччина як один з лідерів Європейського Союзу повинна це усвідомлювати.

Ви вимагаєте від "Газпрому" компенсацію у випадку повного припинення транзиту через українську територію?

У рамках нового арбітражу, який почав "Газпром", ми нещодавно були змушені висунути зустрічні позови. Вони включають компенсацію за перегляд тарифу, який ґрунтується на тому, що якщо з 2020 року не буде транзиту, нам доведеться розраховувати так звану прискорену амортизацію. І визнавати витрати на знецінювання української ГТС, а ці витрати будуть включатися в відповідний тариф. І тому при перегляді тарифу "Газпром" повинен буде заплатити нам загалом 11,8 мільярда доларів компенсації в рамках цих позовних вимог.

Ці зустрічні позови - ринковий інструмент чи це спосіб тиск під час переговорів, якщо не сказати спосіб шантажу?

Абсолютно ринковий механізм, який ґрунтується на тому, що в рамках нашого контракту чорним по білому написано - є посилання на європейські правила, котрі якраз зумовлюють такий підхід до розрахунку тарифу. Ми просто слідуємо контракту та європейським правилам, які є в контракті. Важливо розуміти, що європейські правила справедливі, вони формувалися протягом десятиліть, ці правила приймає російська сторона, тому немає жодних підстав вважати, що європейські правила дискримінаційні чи несправедливі стосовно Росії.

Ми не намагаємося тягнути на себе ковдру. Ми говоримо про те, що європейські правила багато в чому нас обмежують. Ми не можемо отримати за транзит більше, ніж покриття наших витрат. Ми навіть наші витрати обрізаємо, тому що європейські правила не дають нам можливості отримати компенсацію всіх наших витрат. Ту частину наших витрат, котрі європейські правила не дозволяють нам покрити, ми збираємося покрити через ці зустрічні позовні вимоги.

На вирішення питання залишилося чотири тижні. Який ваш прогноз - якою буде розв'язка?

Я перебуваю в центрі подій, і мені складно бути стороннім спостерігачем та давати прогноз. Я часто кажу, що в нас лицарський принцип - роби що маєш робити і хай буде що буде.

Хто і кому повинен зателефонувати, щоби вирішити це питання?

Потяг уже давно пішов зі станції, щоби можна було зателефонувати й вирішити питання. Ми перебуваємо в цілком іншому правовому полі. Європейські правила, котрі були запроваджені в Україні, не дозволяють дзвонити й вирішувати питання. Телефонне право залишилося в Радянському Союзу. Є чітка законодавча база, європейські правила, незалежний оператор, комерційні компанії, в операційну діяльність яких не можуть втручатися політики. Є вже прийняті рішення судів, про котрі не можна просто так забути.

Будь-яка людина, котра про низ забуде, за зміни влади чи навіть за цієї влади піде до в'язниці, тому що це пряме завдання шкоди своїй компанії та своїй країні. Ми просто пояснюємо всім: давайте жити в цьому правовому полі, котре захищає всіх учасників процесу. Замість того, щоб хтось комусь подзвонив, вирішив питання, а потім 11 років, як у випадку з цими контрактами, всі сторони відчували негативні наслідки.

Але це ж політичне питання, і можна досягти принципової домовленості на найвищому політичному рівні?

Ми би хотіли це питання деполітизувати, щоб замість політичного процесу вирішувати комерційні, організаційні, юридичні питання в інтересах усіх сторін - української, російської, європейської.

Комерційне питання такого масштабу можна вирішити за 30 днів?

Можна, тому що нам не треба вигадувати велосипед. Усе, що треба зробити, - прийти і за наявними європейськими правилами забронювати (транзитні. - Ред.) потужності в України. Для цього є всі законодавчі умови. Не треба вигадувати нічого нового, просто жити за правилами.

Газ став заручником політики чи політика стала заручницею газу?

Газ став заручником політики, на жаль. Ми розуміємо, що рішення обійти Україну за допомоги будівництва "Північого потоку-2" та "Турецького потоку" - це політичне, а не економічне рішення. І весь газовий спектр, і навіть ті ж  "Нафтогаз" та "Газпром", страждають від того, що це питання надмірно політизоване.