Депутатка Бундестагу: Хто провокує ескалацію, завжди програє
3 лютого 2017 р.Про чергове загострення конфлікту на Донбасі та роль ОБСЄ DW говорить з Уте Фінк-Кремер, депутаткою Бундестагу від Соціал-демократичної партії Німеччини, членом комітету з міжнародних відносин.
DW: Пані Фінк-Кремер, як ви оцінюєте ескалацію подій останніх кількох днів на Сході України?
Уте Фінк-Кремер: Я не можу міркувати ні про причини ескалації, ані про те, хто її розпочав. Але я рада тому, що місія ОБСЄ оперативно відреагувала на те, що відбувається. Сьогодні вдень була прес-конференція Александра Гуґа, тристороння контактна група також долучилася, і в зв'язку з цим я дуже сподіваюсь на щонайшвидшу деескалацію ситуації і, насамперед, - на швидке покращення ситуації для мирних жителів в тих районах, де останніми днями фіксувались перестрілки.
Ви поділяєте побоювання тих, хто вважає, що на тлі стрімких рухів в геополітиці, викликаних політикою нового президента США, конфлікт на Сході України може відійти на другий план?
Ні. В моєму сприйняті конфлікт на Сході України зберігає свою актуальність - у будь-якому разі, у Німеччині. Як його сприймають у США чи за межами Європи - судити про це я не можу.
Президент України Петро Порошенко на початку тижня в Берліні зустрічався з канцлеркою Німеччини Анґелою Меркель. Після цієї зустрічі чи можливо говорити про які-небудь нові імпульси для вирішення цього конфлікту?
З того, що я чула, - ні. Але комітет Бундестагу з міжнародних питань ще не збирався на засідання після візиту Порошенка (наступне засідання комітету відбудеться в середині лютого - Ред.). Також не виключено, що на найближчому засіданні за зачиненими дверима дізнаємось щось нове.
На вашу думку як члена комітету з міжнародних справ, якими мали б бути найближчі кроки на шляху вирішення конфлікту?
Важливо відвести важкі види озброєнь від лінії зіткнення - очевидно, що останнім часом обидві сторони перевели їх дуже близько до цієї лінії. Важливо, щоб робочі групи, створені на базі мінських домовленостей, відновили та продовжили роботу. Та, звісно, важливо в інтересах цивільного населення забезпечити подальший доступ гуманітарної допомоги, аби полегшити страждання мирного населення.
Як ви оцінюєте інформацію, поширену цього тижня однією з німецьких газет про те, що ескалація могла б бути наслідком провокації з боку української армії?
Ця інформація не підтверджена. Ані з боку ОБСЄ, ані з боку інших джерел. Тож я б не хотіла спекулювати на цю тему. Хоча, виходячи з досвіду останніх років, ми знаємо, що будь-яка ескалація спочатку провокується однією зі сторін конфлікту, а потім підхоплюється другою стороною. Тож немає сенсу висловлювати припущення про те, хто перший почав…
Чи можна тоді припустити, кому ця ескалація принесла користь? Хто був у ній більше зацікавлений?
Ніхто. Тому що вбиті та поранені є з обох сторін. Обидві сторони повідомляють про пошкодження будівель, житлових будинків, ліній електропередач та опалення. Тож це класична ситуація для будь-якого збройного конфлікту - той, хто провокує експансію, врешті-решт сам опиняється в програші разом з другою стороною конфлікту.