Депутат ПАРЄ: Росія має зрозуміти, що треба шукати компроміс

яПане Шеннах, наскільки реальною є можливість, що у ході січневої сесії ПАРЄ депутати порушать питання членства Росії в Раді Європи?

Нині я є головою підкомітету з питань російської політики сусідства, який було створено у квітні. Перше засідання цього комітету відбулося нещодавно у Відні. Російська делегація брала у ньому участь, і доволі ефективну. Тобто спілкування та переговори з Росією у рамках ПАРЄ тривають. На мою думку, російські колеги мають зрозуміти, що Росія повинна рухатися вперед, і ми повинні шукати компроміс. Я твердо переконаний, що мир і розвиток у Європі можливі лише з Росією. Не без неї і не проти неї. Інше моє переконання полягає в тому, що ми ні за яких обставин не маємо повернутися у часи "холодної війни". Проте і росіяни повинні показати нам, що вони докладають для цього усі можливі зусилля. Адже ми - у Раді Європи, ми - родина, і ми повинні гарантувати суверенітет усіх членів цієї родини.

Але у квітні російська делегація була позбавлена права голосу до 2015 року через анексію Криму. І якщо російська окупація українського півострова триватиме, то асамблея не зможе залишити це поза увагою?

Я - політик і знаю, що в січні ми обов’язково матимемо дебати з російського питання. Якщо напередодні сесії я отримаю таку пропозицію від групи депутатів, то як голова Моніторингового комітету готуватиму відповідну доповідь. Але для підготовки цієї доповіді необхідний хоча б базовий діалог між Україною, Росією та Радою Європи. І початок цього діалогу вже покладено на засіданні підкомітету з питань російської політики щодо сусідніх держав.

Що на столі переговорів у цього комітету? Ви намагається переконати Росію повернути Україні Крим?

Поки що не треба ставити таких запитань! Першим позитивом цього комітету було те, що він зібрався на високому рівні. І я не хочу руйнувати початок цих переговорів тим, що скажу щось необережне, що потім може призвести до непередбачуваних наслідків.

Проте голова російської делегації в ПАРЄ Олексій Пушков гостро критикував сам факт створення цього комітету і зарікався від участі у його роботі.

Критичні заявив пан Пушков робив до того, як відбулося перше засідання комітету. Проте запитайте його про це зараз. Переконаний, що його думка змінилася. Адже він обурювався передусім через те, що створення цього підкомітету нібито означає застосування до Росії процедури подвійного моніторингу (Росія наразі належить до 14 країн-членів РЄ, які перебувають під процедурою моніторингу виконання зобов’язань, які держава взяла на себе під час вступу до РЄ. - Ред.). Проте він переконався, що підкомітет з питань політики сусідства Росії - не моніторинг, бо його робота обмежена в часі.

А які часові рамки існування цього підкомітету?

Поки що вирішено, що він існуватиме до січневої сесії ПАРЄ.

Пане Шеннах, у залі під час дебатів щодо кризи в Україні чимало депутатів висловлювали сумніви у легітимності проведення дострокових парламентських виборів в умовах анексії Криму та захоплення терористичними угрупованнями частини територій Луганської і Донецької областей. Яка Ваша думка з цього приводу як голови Моніторингового комітету?

Проведення дострокових парламентських виборів - рішення України, і воно легітимне, тому що це вирішила зробити офіційна українська влада. Але якщо б ви запитали мене як приватну особу, то, на мою думку, проводити парламентські вибори трохи зарано, оскільки демократичні інституції в Україні зараз вразливі. Але ми в ПАРЄ маємо прийняти ці вибори. Це демократія, бо Київ має право їх проводити. Ми зі свого боку надішлемо в Україну місію спостерігачів і зробимо все від нас залежне, щоб принести в Україну політичну, економічну і соціальну стабільність.

Пане Шеннах, ще у понеділок була заявлена участь у дебатах щодо України генсека Ради Європи Турбйорна Ягланда. Проте на дебатах він не з’явився. Чи не є це свідченням того, що Рада Європи поступово знижує ступінь пріоритетності українського питання?

Ні, це не так. Генеральний секретар Ради Європи має дуже напружений графік. А рішення про день проведення українських дебатів ухвалювалося у дуже стислий термін. І пан Ягланд вже не міг змінити графік своїх зустрічей. Це просто непорозуміння. Його повідомили про зміни у програмі ПАРЄ в останню мить, а в нього - свій графік, він повинен був відлітати зі Страсбурга на іншу зустріч.

Наскільки я знаю, від відлетів до Осло?

Так, як голова норвезького Нобелівського комітету.

Але ж генсекретар Ради Європи - це його прямі посадові обов’язки.

Це тут ні до чого. Графіком генерального секретаря РЄ і графіком ПАРЄ давно було узгоджено, що він може провести цю зустріч в Осло. Це не прояв неповаги до України. Ви ж знаєте, що пан Ягланд особисто надає питанню врегулювання кризи в Україні пріоритетного значення. Свого часу він використав усі можливі контакти з Росією для того, щоб визволити спостерігачів місії ОБСЄ, які були взяті у заручники у Донецькій області членами збройних угруповань.