Давос-2019: новий погляд на Китай

Уже рік, як торговельна суперечка між США та Китаєм тримає в напрузі увесь світ. Саме зараз тривають переговори двох найбільших економік світу щодо пошуку рішення, і надія на те, що зустріч у Давосі сприятиме певній розрядці, була дуже великою.

Утім, нічого не вийшло, оскільки американський президент Дональд Трамп та його міністри відмовилися від участі в економічному форумі через "шатдаун", який донині часу триває в США. 

Натомість Китай спрямував до Давоса численну - найбільшу за останні 40 років - делегацію, очолювану заступником глави КНР Ван Цишанем, яка була цьогоріч найбільшою на форумі.

"Випікати пиріг разом"

Ван Цишань використав подіум для заяви про відданість глобальній торгівлі, відкритим ринкам та міжнародній співпраці. "Разом ми повинні працювати для того, щоб пиріг був більший і його поділ відбувався справедливіше, - сказав він про світову торгівлю. - І чого ми точно не повинні робити, так це припиняти випікання цього пирога".

Ван Цишань продовжив курс, започаткований лідером Китаю Сі Цзіньпінем на форумі в Давосі два роки тому: тоді китайський лідер чітко висловився за вільну торгівлю та багатосторонні торговельні відносини, чим викликав велику підтримку.

Однак від часу розгортання торговельного конфлікту між Китаєм та США рік тому багато чого сталося. Суперечка стримує зростання. Але передусім вона змінила погляд Заходу на економіку Китаю. Дедалі більше говориться про те, що Китай до цього часу захищає від міжнародної конкуренції частини своєї власної економіки, як-от фінансовий сектор.

Від верстата до конкурента

Завдяки купівельній спроможності китайського середнього класу КНР почала ще більше цікавити західні фірми. Німецький автовиробник Volkswagen продає там кожен другий автомобіль. Американські фірми також прагнуть не тільки дешево виробляти в Китаї, а зайняти своє місце на величезному китайському ринку.

"Зараз ці компанії скаржаться на існуючі обмеження доступу до ринку Китаю, - каже економіст і віце-голова Банку міжнародних розрахунків Рагхурам Раджан. - Частково геополітичне напруження є наслідком напруження між підприємствами". 

Адже багато китайських фірм стали сильними конкурентами. Наприклад, Huawei - виробник смартфонів та постачальник обладнання для німецького Telekom. Або державна хімічна компанія Sinochem, якою керує Нін Гаонін. Ця компанія незабаром об'єднається з Chemchina у велетня вартістю 120 мільярдів доларів США.

"Дещо розгублені китайці"

Ще кілька років тому Нін Гаонін міг зробити великі придбання в США. Зараз це вже неможливо. "Ми всі бачимо, якою є ситуація сьогодні, - сказав він у Давосі. - Китайські фірми точно менше інвестуватимуть за кордоном". За словами китайського бізнесмена, економіка його країни зросла у тому числі завдяки інвестиціям з-за кордону. "Китайці нині дещо розгублені, - зазначив він. - Китайці думали, що на їхні інвестиції за кордоном також чекають. Але зараз вони вимушені констатувати, що це не так".

Завдяки зміні законодавства німецький уряд також має можливість простіше блокувати злиття або купівлю німецьких фірм. Це стало реакцією на те, що у 2016 році контроль над німецьким виробником промислових роботів Kuka Robote перебрав китайський виробник побутової техніки Midea, який витратив на придбання акцій понад чотири мільярди доларів США.

Китай як технологічний гігант 

У Європі до всього додається ще й страх відстати від розвитку нових технологій. "Жодна з десяти найбільших компаній у сфері технологій не є європейською, ринок розвивається в США та Китаї", - відзначила представниця Всесвітнього економічного форуму в Давосі Мартіна Ларкін (Мartina Larkin) під час презентації звіту про європейську конкурентоспроможність.

За її словами, європейці плентаються позаду передусім у технологіях майбутнього, таких як "штучний інтелект". "Тут вони повинні натиснути на газ", - переконана Ларкін.

І багато часу вони не мають, оскільки Китай у розвитку "штучного інтелекту" взяв шалений темп. "Бізнес там буквально вибухає, - говорить Стівен Шварцман, очільник впливової американської інвестиційної компанії Blackstone. - Є неймовірна кількість ідей для нових підприємств у сфері "штучного інтелекту". До того ж Китай має величезну кількість даних, які для цього потрібні. Тож це початок революції".  

Тривалий процес

Технології, домінування на ринку, робочі місця та добробут - це теми, які підживлюють політичний конфлікт із Китаєм. Європейці ще ставлять на співробітництво, США ж натомість уже випробовують конфронтацію.

"Торгівля вимагатиме підлаштовування одне під одного, - переконаний Шварцман. Але як довго триватиме цей процес адаптації, важко передбачити. На це потрібен час. Можливо, десятиліття", - підсумував він.